|
|
В розділі матеріялів: 31
Показано матеріялів: 21-31 |
Сторінки: « 1 2 |
 Далека молодість ставала живою рухливою картиною перед невидющим поглядом.. Як же він любив співати цю пісню:
Понад Прутом моя Коломия,
Лине пісня її голосна.
Плеще повені срібная хвиля,
Понад Прутом весна вже весна…
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Станіславська Адель
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Адель
|
Дата: 30.11.2012
|
|
|
Нескорена, нездолана, не вбита...
|
А він у Осінь закохався сонцелику,
у злото кіс її, туман сумних очей
у вдачу непросту, і трохи дику,
тендітний трем оголених плечей.
|
![]() Птахи у вирій, і легка печаль
торкає серце... Хто ж її не знає?..![]()
|
Тулю до грудей, мій сину,
Голівку твою пшеничну
|
Цей світ догори вже дриґом!
О Боже, який се світ...
|
|
Коли сієш добро, то сій його без маски на обличчі. Істинному обличчі, що ймення йому Душа твоя. Аби ніжні паростки, пророщені сонцем любові і твоєю дбайливою рукою впізнавали свого господаря і родили добро сторицею.
|
|
- Йой, Павлусю, не бий! Не бий, Павлусику, за що ня так б'єш?! Ади дитинку свою заб'єш, що в собі ношу!
|
|
А він красивий і білий-білий,
як біле небо у білих хмарах...
| сторінка: Верлібр
| АВТОР ТВОРУ:
Адель Станіславська
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Адель
|
Дата: 21.11.2012
|
|
|
Прощалися скупо і похапцем, як злодії. Катерина, рвучко притиснувшись до Івана і так само поцілувавши його, пурхнула пташкою попід яблуні стежкою, що вела до хати, поки матір не запідозрила, за чим її донька вибігла поночі надвір…
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Адель Станіславська
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Адель
|
Дата: 20.11.2012
|
|
|
Я іще не зрослася з зимою,
бо ще листопад
|
|
|
