Огненна та сумна; ніхто не дружить з нею, розкриленою, що (пощо не дзвониш ти?) миліше їх усіх; усмішкою своєю зі щастям біль несе мені на самоті. І я так не гадав...Немає сил...Буває, на тихих плесах вод єхидної весни із нею я один, бо ринком називаю те, що знайомим всім все будні, барви й сни. Тільки п"яні потуги набридлих оков на тобі полум"яно помітні до болю. Жаль, що хлопці й дівчата з Баадер-Майнхоф перекроїли так неспокійно нам долю. Не любить геть вона, коли цілують милу їй руку чи коли похвалять шарм її. Я сам...за ким?.. Усе, що зроду не любили чужі й близькі мої, шукаю, де твої блистять зіниці, я, в очей безодні синій, огненна та сумна (чом, друже мій?..), але як в дзеркало, дивлюсь у них, і де нетлінний той промінь, що в одне навік злив добре й зле?
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
просто потрясні 
