Попід небом радянським в їдальні сидів, поїдав за копійки належне, щойно гречку дешевим портвейном запив, як почув, що ми вже незалежні. І без бога прожити й нужденних спасти ми змогли на початку століття, повні віри в єдиність і вірність путі, обіцянкам зрадівши, як діти. Нині нових примар зажадали дійти, душі новим дурманом зігріти, повні віри в єдиність і вірність путі, обіцянкам зрадівши, як діти. По спіралі історія п"яна пливе, розкидає химерне зерно, і старе перероблене знов на нове, і на зміну лайну йде лайно. І, як знову з верхів нас до раю вести чергові зажадають істоти, плюну знову на той балаган, як завжди. Я завжди буду проти. Проти. Я -- прокляття режимам, ідеям, верхам; як всіма ними проклятий буду, тоді й матиму щастя, що, може, роздам, отому божевільному люду.
З огляду на нинішній політичний "бєзпрєдєл" усіх мастей - вірш у десятку!
От тільки "І без бога прожити й нужденних спасти ми змогли на початку століття" - цілковита неправда. От і жили ми через це 75 років у духовному вашими словами буде сказано - лайні.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
