Ти прийдеш, я знаю. Не знесеш, Коли туга хлюпне понад вінця, Коли разом все утратить сенс, Коли нікуди од себе діться.
Ти мовчатимеш про щось таке, Чому я - до крові губи - вірю. ...Божевілля пристрасно-гірке, Несподіване. Ожини зріють.
Чи яка помилка в небесах, Чи у тих світах недолюбили... Синя птаха вперто нависа, Душу п’є очима голубими.
Ти прийдеш, я знаю. Не знесеш, Коли туга хлюпне понад вінця, Коли разом все утратить сенс, Коли нікуди од себе діться.
|