….померти, або просто зникнути. Зникнути і не бачити тебе, не чути тебе, не відчувати тебе! Ні, тоді краще померти… Дивний світ, дивне життя. Перестаю їх розуміти, заглиблююся в себе і розчиняюся в тобі, точнісінько, як цукор в каві. Він втрачає свою суть ,підсолоджуючи напій і я змінюю тебе. Але як? Вношу гіркоту чи солодкий присмак у твоє життя? Ненавиджу солодку каву, люблю тебе без свого присмаку – він тебе псує. …Твій поцілунок – ковток гіркої кави…без цукру.. Більше не можу так! Люблю гірку каву, а не поцілунки. Вони гіркнуть в мені, проходячи крізь призму розуму. Розум відсіює почуття і губить їх десь далеко поза моїм сприйняттям. Поцілуй мене солодко! Глянь так, щоб твої очі сягнули розуму і знищили його! Хочу жити почуттями, тобою і твоїми поцілунками. Хочу…але не можу, бо помираю..Мене вбиває гіркота ,гіркота твого байдужого поцілунку (але такого гарячого!) ,як цукор вбиває справжній смак кави…
А якщо з медом? Може так буде природніше. У цій маленькій замальовці тріпочуть невизначені почуття між я і я. Одне я - ти, інше я ми, а мене просто нема...
...Так сладок мёд, что, наконец, и гадок: Избыток вкуса отбивает вкус. Hе будь не расточителем, ни скрягой : Лишь в чувстве меры истинное благо. Уильям Шекспир, "Ромео и Джульетта"
любов будує життя надією і надіється що все зміниться і буде все добре
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
