В СКРИТИХ ІГРАХ

В СКРИТИХ ІГРАХ

В скритих іграх гарячих і нечистих,

Завжди юрбою навколо ходить гук,

Кому дике слово із вуст зловісних,

Кому свіжу цяцьку золоту із рук.

А хтось тихо у спокійному кутку,

Віддавсь спокусі і в жагу блукання,

Відпустить чвару висівши на суку,

Нехай бунтує люд своїм торканням.

Крізь яке глянуть можна у щілину,

Угледів біль, тепер мовчать не буде,

З ніг до голови розбере людину,

Й брудним сумлінням душу пересуде.