СУТТЯ ХОЛОДНЕ ПО ТРИВОЗІ

СУТТЯ ХОЛОДНЕ ПО ТРИВОЗІ

Кишить навкіл, запікає спека,

Повна глуму у потоці хвиль,

Сумнів, зрада й лихо недалеко,

Яка мета і яка в них ціль?

Зла грішного їм, уже замало,

Сліз печалі, просто прокляття,

Потрібно їм, щоб Вкраїна впала,-

Зболена в далеке небуття.

В них огню для цього є багато,

Спопелити нас усіх до тла

А щоб сонце правді закривати

Їм потрібна чорна хмара зла

Як, спинить потворне і горбате,

Суттям холодним по тривозі,

Спільну хугу мудрую підняти -

Щоб біда змерзла на морозі

Тяжко нам, ті біди вгамувати,

Щоб зігріти душу крижану .

Руку ближньому не просто дати,

Знов б’ємося об глуху стіну.

А змінити щось бажань зникає,

Дух слабкий до волі не летить,

Про розпач нашу і хуга знає,

За що, всіх морозить і морить.