ЧОМУ БЕЗ НИХ ЛИШИЛАСЯ ВІТЧИЗНА.

ЧОМУ БЕ ЗНИХ ЛИШИЛАСЯ ВІТЧИЗНА

Серце мліє сумно б*є в краях чужих,

Без притулку, як у пеклі темні ночі.

Душа зболіла і дух її притих,

Серед ночі, рідну хату бачать очі.

Бачу край ,де батьки жили пригоже 

Хвалу співаю далекій Батьківщині,

З нею хочу бути хай Бог поможе,

Чому страждаю, без неньки України.

Чому хатина батьківська без стріхи,

Сама лишилась, вже без діток помирать,

Які в журбі без радощів і втіхи,

Закривши очі пішли край чужий шукать.

Їх путь дощами й грозами омитий,

У тьмі нічній, без хати пора зловісна.

В ході життєвим вихором прибитий,

Ох чому без них лишилася Вітчизна.

За неї, серце  тужить і боліє,

Там хата рідна, яку край благословив,

Там сад цвіте і пахощами віє,

Він соком серця власного мій світ живив 

Тут очі помарніли, лише у сні,

Сад шумить, лунає дзвінко шум діброви.

сниться край і хата снилася мені

І пісня неньки дитинства, і любові.