А ОЦЕЙ КРУТІЙ
А ОЦЕЙ КРУТІЙ
От біда, звитяга стала на постій, На тобі, хтось крила зрізав потайцем, Вона така крута, а оцей крутій, З висоти звитягу кинув вниз лицем.
А без неї, нема снаги і вміння, Спорожнілі душі моляться тихцем, У Бога просять людям розуміння І звитязі просять крила з вітерцем.
Щоб всі під сонцем, зорями, вітрами , Звитягу мали в спільному союзі, Щоби нею, долали мури й брами І дух увись здіймали по заслузі.
Додав: Davudenko (30.07.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1712 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Щиро дякую за коментар
leskiv : Пречудова у вас уява. Сподобався вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА