ВЛАСНОЮ РУКОЮ
ВЛАСНОЮ РУКОЮ
Нам би всім любові, трішечки краси. Схід і захід лагідний без болі. Лиця гордо чолі, блиски від сльози І кохань лунку на видноколі.
Палке чуття, квітами заселене, Сад, хатину і майно найліпше, Тепло душі, щастя не прострелене, Й добро сердець в чарі захмелівши.
Нараз сокиру закопати спірну. Втопити чвару, хугу і страхіть, Молінь під купола, послати спільну, Та ще й любов свою у храм явить.
Щоб життя, сонцем владне і порядне, В чистім руслі з просинню ясною, В потоках звершень кожному принадне, Створить щиро, власною рукою .
Додав: Davudenko (20.09.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1873 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА