ВЛАСНОЮ РУКОЮ
ВЛАСНОЮ РУКОЮ
Нам би всім любові, трішечки краси. Схід і захід лагідний без болі. Лиця гордо чолі, блиски від сльози І кохань лунку на видноколі.
Палке чуття, квітами заселене, Сад, хатину і майно найліпше, Тепло душі, щастя не прострелене, Й добро сердець в чарі захмелівши.
Нараз сокиру закопати спірну. Втопити чвару, хугу і страхіть, Молінь під купола, послати спільну, Та ще й любов свою у храм явить.
Щоб життя, сонцем владне і порядне, В чистім руслі з просинню ясною, В потоках звершень кожному принадне, Створить щиро, власною рукою .
Додав: Davudenko (20.09.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1871 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА