ВЛАСНОЮ РУКОЮ

ВЛАСНОЮ РУКОЮ

 
Нам би всім любові, трішечки краси.
Схід і захід лагідний без болі.
Лиця гордо чолі, блиски від сльози
І кохань лунку на видноколі.

 
Палке чуття, квітами заселене,
Сад, хатину і майно найліпше,
Тепло душі, щастя не прострелене,
Й добро сердець в чарі захмелівши.

 
Нараз сокиру закопати спірну.
Втопити чвару, хугу і страхіть,
Молінь під купола, послати спільну,
Та ще й любов свою у храм явить.

 
Щоб життя, сонцем владне і порядне,
В чистім руслі з просинню ясною,
В потоках звершень кожному принадне,
Створить щиро, власною рукою .