ДОВІКУ СЕРЦЕМ НЕЗАБУТИ

Задля щастя, радості й любові,
На вершину вирватись, на крути.
Немов святий у святій основі,
Усі гріхи зболені забути.
 
Розгадавши пісню сумовиту,
Докладаю всіх зусиль до волі.
Щоб пізнати гіркість всього світу,
Щоб минуть обмани в їхнім колі.
 
Пригорнути ласку Богом дану,
Яка прекрасна, ніжна й чарівна.
До грудей як матінку кохану,
Що сяйвом опромінює вона .
 
Знімає тугу, як чарує сни,
Від казок її, почуття в раю.
Перед сном, сили надає мені,
Поклавши пісню від душі свою.
 
Задля щастя, радості й любові,
На вершині з піснею побути.
В неї голос рідний в кожнім слові,
Що довіку серцем незабути.