НЕСКОРЕНІ В ГЛУМІ
НЕСКОРЕНІ В ГЛУМІ
Нужденні у ласки, замучені горем,
Виходять із ночі на славу, на вдачу.
Блукали під гнівом, страждали із болем,
Зірвавши облуду для себе незрячу.
Зійшлися на стежі нескорені в глумі,
Шукали світання ранкове на долю.
Зібрали в єдине правицю на думі,
Що має стремління високе на волю.
Повільно на згоди збираються люди,
Знаходять потуги на сили на ноги.
На подих повітрям наповнюють груди,
Минають вороже, долають дороги.
Раптово на щастя завіявся сполох,
Піднявся на висі, в назначене вічне.
Скресає надію в розширених колах,
Заводе довіру на праведне віче .
Так вийшли із ночі згруповані люди,
Збудили що спало, піднялися вгору,
Збороли погрози, докори от люті,
Що мали у серці одвічну покору.
Додав: Davudenko (23.01.2015)
| Автор: © Іван Давиденко
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1374 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА