КРАСА ЖІНОЧА

КРАСА ЖІНОЧА

Краса жіноча не знає впину,

Нам зіткала в мареннях весну,

Щоб в нас душа сохла мов травина,

Чекаючи її цвітінь рясну.

Хто же з нас не хоче їй коритись,

Повік торкать красу її живу,

З теплом сяйним разом зігрітись,

Бути з нею в мріях і на яву.

Збирати всі зорепади ночі,

Радість сонця, неба і природи,

Дарувати їх, дивитись в очі,

Творить з цеї щасної нагоди.

Краса жіноча, нам сяйвом вроди,

Палать з любов’ю буде навіки,

Ми теж покірно в обіймах згоди,

В огонь стрибнем, бо ми чоловіки.