В розділі матеріялів: 979 81-100
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 7 ... 48 49 »
Колись сиділи ми напроти
Шукав вас. Не знайшов.
Я не тікаю від надій.
Є серед нас мудрі люди.
У життя ідеш нині не сам
Ніч сіла на землю, неначе ворона.
Молімося
Віри в Бога не міняю.
За Україну знай стояли
Чужа земля тіло її накрила
Його вбили
Тобі я весною
В Україні подуріли?
Старий Рік
Друзі
І добре. Так треба.
Край, де шану мають тролі,
Зима морозу й снігу словом
Знаю хто я.
Тато. Мої тато. Коли думаю про своє минуле, весь час налітають мене думки – слова висказані моїм татом з великою терпеливістю, з гідним пошани наголосом. Бувало, що наголос був накладений на цілі речення, не тільки слова. Це виглядало так. Коли тато хотіли підкреслити, що те, що вони у той момент говорять є дуже важне, їх голос набирав сили і звучав для всіх, яки його слухали гучністю того, що вони тоді переживали.
"ТОП++ -
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
