У життя ідеш нині не сам Йдуть з тобою герої життя Це батьки і село й рідний Сян Стережи все це від забуття
А синам даруй Божий храм Що на горі говорить до лип Тут молились Михайло Іван А гора ця улюцький Дубник
Народ пережив стільки драм З земель предків ніколи не втік За відсутність дякуй полякам Особливо за сорок сьомий рік
Поклонися життєвим веснам Пережитим в чужих сторонах Лиш думками повертайся там Де історія де злочину цвях. 01.05.2018р. - улюцький Дубник, це гора в селі Улюч, що над Сяном на якій стоїть до нині церква під покровом Вознесіння Господнього
- Михайло, це о. Михайло Вербицький, композитор, як дитина напевно молився у цій же церкві
- Іван, це о. Іван Могильницький, написав граматику руської (української) мови, з якої користав між іншими Тарас Шевченко
Я молюся. В думках шукаю своїх і не лишень своїх... Дасть Бог, що ПРАВДИ які скраю, зупинять нечесть, брехню, гріх... Дуже Дякую Вам за слово, Пані Катерино. Будьмо! З повагою до Вас Василь Шляхтич з Польщі. P.S. Пані Катерино в мене запитання і прохання. Чи погодитеся переглянути і якщо треба буде то й виправити мої вірші до чергової збірки? Буду вдячний за слово на умейла. Дякую за увагу.
Дуже Вам дякую за довіру, але на даний час я дуже зайнята, що навіть сама рідко заходжу на сайт, то ж мушу Вам відказати. Не знаю, як у вас, а у нас є люди, які займаються коригуванням віршів, правда за енну суму. З повагою Чумак.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
