|
|
В розділі матеріялів: 297
Показано матеріялів: 241-260 |
Сторінки: « 1 2 ... 11 12 13 14 15 » |
Удари принижень,
І дзвони фортуни…
Уcе тут буває...
Лиш тато за муром.
Пам`яті мого батька
1936-2007
|
– Хочу влаштуватися сторожем, –
каже приятель, який вже кілька років одержував пенсійну мінімалку, а
влітку їздив в одне із сіл на узбережжі Чорного моря, здаючи там в
оренду відпочиваючим приміщення, отримане у спадок від родичів.
Раніше він і думати не міг, що занедбана халупа неподалік моря
приноситиме йому по кілька тисяч чистого прибутку за сезон. Але з часом
все вимогливішими до умов проживання стають відпочиваючі. Та й у
приморському селі жителі швидко зрозуміли, який зиск можна мати,
перетворивши свою оселю в сучасний кемпінг. Отож, приватний «готельний
бізнес» знайомому довелося закрити, а повернувшись додому, він став
шукати інших додаткових джерел існування.
Ідеальним місцем для
здійснення цієї мети він вважав...
...
|
 Жнивна пора, на термометрі –плюс
тридцять п’ять, а на току біля буртів зерна – літні чоловіки і жінки з
мішками, відрами, лопатами , віниками. Зібраний урожай засипають у
мішки, потім завантажують у кузов автомашини, перевозять на склади, де
знову розвантажують. І так щодня без вихідних з восьмої ранку і до
заходу сонця, доки з поля не піде останній комбайн. – Не витримаю, –
каже мені знайомий товариш, який у свої 57 років змушений щодня їздити
сюди на роботу з райцентру. – От завтра залишуся вдома і хоч раз за рік
спатиму, скільки захочу… Але наставав новий день...
...
|
|
До 120-річчя від Дня народження Маріни Цвєтаєвої
|
витинання поля маків; небо й очі - синь: грози прийдуть, будуть сльози - барвінковий вир
|
|
-Твоє кохання лиш помилок
жмуток,
- Та без кохання гинем.
Чародій.
|
|
Немов старе, забуте кимсь вино,
Розлите плямами червоними навколо.
|
|
Усе мине,
і дощ оно
стихає,
і літо промайнуло
за межу…
Життя на мене
погляди
кидає,
|
|
Кому я потьмарив чи болем чи журбою,
Скорботою платив в страшні години,
За те мені простіть,що в наші дні похмурі,
Що неховався лякливо серед бурі,
І що боявся я рабом нікчемним бути,
Пролину й більше не буду,
І вам сіятимуть з неба рідні зорі.
|
|
Є на світі сонячна долина,
Нема там смутку,суму-гніту,
Там кожен знає своє майбутнє,
Там дух ти вічності знайдеш,
Дух простору й часу,
І там ти тьму забуваєш у променях вічності,
Але дух,що пройшов огонь,
Ніколи в сонячній долині,
Незрозуміє світла і добра,
І буде вічно огонь в душі горіти,
Аж поки не потоне,
У сонячних промінях.
|
|
Так тихо на небі,
Гукай не гукай,
Ніхто неозветься,
Так мило на небі,
І краса його зворушує мене,
Так гарно зорі світять,
Що відчуваєш себе у раю,
Щасливий я той миті,
В красі зоряного неба,
Всю душу сонячну свою,
До неба піднесу,
Світила - всі вони для мене,
Світять яскравими кольорами,
Хоч і час проходить непомітно,
Ніколи не забуду,
Той миті,
Тихого,яскравого зоряного неба.
|
|
Артистично очі прикриває,
Укриває ласкою сади,
-Не дрімати, - думка пролітає,-
Сонце зійде… А уже брати
|
|
Я Вас уявляю біля синтезатора — майже такого ж самого музичного інструмента, біля якого полюбляв сидіть зірка радянського і нинішнього пісенного поп-арту Ю.Антонов.
А цей синтезатор, біля якого присіли Ви, вміє генерувати і вірші, а не лише мелодію.
Файно струмляться рядки у незабутній мелодії інших, кимось нечутих, а кимось забутих пісень
|
|
Кава
Не вистигла,
Пінка не впала,
Тільки закохані
Цукром розтали
|
Я не зеро,
бо я людина,
одна така[/size]
|
|
зорі весело моргають:
бо поетів добре знають…
| сторінка: Поети
| АВТОР ТВОРУ:
Тетяна Мілєвська
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
malovana
|
Дата: 22.09.2012
|
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
