|
|
В розділі матеріялів: 297
Показано матеріялів: 281-297 |
Сторінки: « 1 2 ... 13 14 15 |
Дехто вважає,що завдання написати ювілейний нарис, зарисовку чи навіть
фототекстівку про якусь людину не є для журналіста занадто обтяжливим.
Описав життєвий шлях ювіляра, назвав позитивні риси характеру, розповів
про добрі діла і помисли, побажав всього найкращого в подальшій
діяльності - і, вважай, стаття готова…
Але насправді це не
зовсім так. Зараз не тільки нариси, присвячені окремим ювілярам, а
просто позитивний відгук про людину, надрукований в газеті, викликає
інколи неоднозначну реакцію.
Одні висловлюють своє негативне
ставлення до написаного при зустрічах, інші телефонують: "І кого ж ото
ви в газеті надрукували? Та у неї (чи у нього) такий сварливий характер!
А з скількома людьми він (вона) перелаялися! І в сім`ї у них не все
ідеально. А отой скнара, той бюрократ, а той розпусник, той гультяй… А
ви про них в газеті пишете."
Про подібні ситуації доводиться чути
від колег, траплялись вони і в мій творчій практиці...
...
|
|
Якось ми готувалися до концерту, і не хватало пісні на тему: Бережи те що маєш. Так зародився сюжет вірша-пісні Зірка. Слова ми поклали на музику Наталі Май. І те, що у нас вийшло, можна послухати ось за цією адресою. Співає мій Син. Женя Лотоцький.
http://www.liveinternet.ru/users/otec_leonid/post149746246/.
| сторінка: Вірш-пісня
| АВТОР ТВОРУ:
Раїса Лотоцька
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Lala
|
Дата: 07.04.2011
|
|
Народилась у 1963році в Почаєві Кременецького району Тернопільської області. Одружена. Виховуємо шестеро дітей.
Зараз живу у Миколаївській обл. віршувати люблю з шкільних років. Представляю вашій увазі вірш запрошення. написала я його з сином днів 10 тому. В школі завдали таке домашнє завдання.
|
Жебрацький презент
Скільки раз зарікаєшся не приймати ніяких дарунків
від жебраків, хоч як би вони цього не наполягали і не клялися, що
просто хочуть віддячити за вашу доброту. Але одного разу таки змушений
був взяти жебрацький гостинець при досить незвичайних обставинах. Це
трапилось, коли знайома жінка – жебрачка зайшла до квартири з гускою
в руках, а вслід за нею...
....
Короткі миттєвості щастя
Все частіше ловиш себе на думці, що щасливі моменти в нашому
повсякденному житті - то лише швидкоплинна миттєвість, про яку з тихим
смутком згадуватимеш в майбутньому. Ця прописна істина пригадалась
чудовим осіннім ранком, коли побачив коня, який пасся на моріжку біля
ставу і подумав: як давно не милувалась душа отаким спокоєм , затишком і
благодаттю...
...
|
Я - Гойванович Ліля. Народилась у Баштанці. Проживаю в Миколаєві. Захоплююсь поезією. Люблю життя і насолоджуюсь ним.
|
 Перша пречиста того літа
випадала на понеділок, тож чоловічий гурт, який зібрався напередодні в
Закопаївці біля самогонної «точки» Михайла Волопаса жваво обговорював
актуальну проблему: чи працюватимуть люди того дня, чи ні. Половина
запевняла, що більшість таки працюватимуть. бо на полях і городах ще
стільки збіжжя незібраного – впоратись би скоріш до осінніх дощів. Щодо
порушення православних канонів, то приводився традиційний в таких випадках аргумент: такий гріх, як праця в святковий день, Бог
завжди простить. А свят державних і релігійних за рік скоро вже буде
більше, ніж робочих днів. Інша ж половина, навпаки доводила, що один
день нічого не вирішує, і не варто гнівити всевишнього, який уже й так
достатньо наслав кари небесної на їхнє село, вірніше на те, що від нього
зосталось: вісімнадцять хат, які зажурено пригорнулись одна до одної
біля лісосмуги.
Безперспективна Закопаївка вже давно жила за своїми законами, які
часто не співпадали ні з законами загальносуспільними, ні з
божественними. Не було у жителів одностайності і щодо назви свого села...
...
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Олександр
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
basenko
|
Дата: 03.03.2011
|
|
|
Володимир Назаренкою Поезія. Істини іскрини для людини.
|
|
Смерть - це тільки один крок у нашому безперервному розвитку.
(Т. Паркер)
|
|
Давно омріяний-до-написання світлий вірш-пісня.
Коментарії надзвичайно цінні.
Зауваження щодо помилок - теж.
Дякую)
|
|
Я, можливо, був би іншим,
Якщо б не обійми тиші,
Що ріднішою за тебе стала.
Я, можливо, був би кращим,
Якщо б не потрапив в пащу
Звіра, створеного з болю й страху.
|
|
Невдалим був постріл.
Та влуч, влуч вже у серце!
Й сиди в ньому, доки слова не зіллються у крик.
Отрути підлий в недоторкане чисте озерце
І місяць перегорни на незвіданий бік.
|
|
Потік свідомості. Несе дві достатньо чіткі ідеї, ні одна з яких не претендує на звання нової, але при цьому кожна вважає себе актуальною.
|
 Справжнє ім'я - Павловська Дар'яна, народилася і проживаю у Миколаєві. Вчуся у ЧДУ ім. П. Могили на факультеті компьютерних технологій.
Живу музикою, займаюся вокалом, гітарою та клавішними. Захоплююсь грою зі словами.
|
|
| Гра словами, сірий сумнів між рядків…
Чи нам вистачить яскравих кольорів
Щоб змінити свій шматок цього життя?
Як чекати, забуваючи про страх?
Ми майбутнє не побачимо у снах,
А в минуле не знайдемо вороття...
|
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
