Ти дивишся на пульсацію світла у зіпсованій лампочці там, в коридорі. І здається, що це пульс твого будинку, чи то навіть планети, такий розмірено-непостійний і нахабно-несміливий. І ти думаєш, що якщо цей пульс співпаде с ритмом твого власного серця, воно розірветься від того резонансу, і ти залишишся тут, на підлозі, із скляними очами, що тільки-но спостерігали за лампою. Залишишся тут, із кров’ю, що зупинилася в артеріях. А там, у цій крові, можливо, схований кривий усміх того самого віруса. І цей усміх страшніший за резонанс. І він ще встигне завдати тобі невимовного болю. Хоча цього усміху, звичайно ж, не існує. І те, що ти зараз бачиш перед собою – наочна демонстрація властивостей змінного струму у поєднанні з зіпсованим вимикачем. І ніякого пульсу планети не існує, а якщо й існує, то за межами твого сприйняття. А твої удари серця? Вони існують? А твоя посмішка існує насправді, чи то такий самий напівсон? Ти зачиняєш двері і намагаєшся провалитись у забуття. Але за дверима не вгасає та сама пульсація, ти знаєш це. Можливо, вона співпаде з ритмом твого серця коли ти будеш спати, і ти навіть нічого не помітиш. Від цього стає страшно, адже стільки ще незробленого, стільки ще сподівань, мрій, стільки доріг, по яким хочеться пройти, і людей, яких хочеться обійняти. У твоїй голові народжуються сотні думок і сотні намірів, але наступного ранку ти прокидаєшся і знов витрачаєш день на щось непотрібне, пусте, позбавлене сенсу. А лампа пульсує, і вірус усміхається. І літаки падають на міста, і поїзди сходять з рейок, і автомобілі розбиваються у мільйонах катастроф. А тобі все здається, що «смерть – це те, що трапляється з іншими». А ти день за днем марнуєш своє життя, чекаючи незрозуміло на що.
сучасний імунодефіцит - це дефіцит братньої любові між людьми і це велика прикрість і складність життя на землі
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
