Браво, браво, п. Роксолано!!! Емоції зашкалюють. Вірш тримає читача в напрузі від початку і аж до кінця, і стуменить із вірша любов до історії, до України, ще раз БРАВО!!!
Страдальниця Ви наша за всіх і вся!!!... Вірш дуже глибокий і, як всі Ваші вірші розтривожує душу, і заставляє задумуватись над нашим неправедним життям...
Гарно, на оптимістичній ноті побудований вірш. Так завзято, ніби на природу збираєтесь, а самі на вибори, та ще й з яким закликом? Молодчинка! Браво!!!))))
Вибачте у В.Т.С. дійсно смеркОм, а я подивилася у "Словники України" і там смЕрк-смЕрком іменник, а треба було на прислівник, і навіщо ж так кусатися?... другий раз буду знати...
Якщо вже мова зайшла за смерть, то нас тисячоліттями нею лякали, та й духовенство продовжує лякати і ми не можемо собі уявити, що смерть - це те ж народження, адже для другого світу в який ми переходимо - ми народжуємося, правда, не тілесно, а духовно, а може й.... але тут ще стільки загадок.... Твір дуже сподобався!
"Я вірю - є МИ! Бо у ВЧОРА – зачинені вікна,"- дуже вірні слова. Думаймо про завтра з найбільшим позитивом, бо ВЧОРА вже пройшло і більше не вернеться. Сильний вірш! Клас!!!))))
Дуже патріотичний і з войовничим закликом вірш, і дай, Боже, щоб так і сталося, і щоб наша Україна вийшла з того летаргічного сну. Зашпортнулася трошки на "смерком" класичний наголос смЕрком.
Дякую,п.Вікторе! Не знаю,що для Вас тут є загадкою, адже мова явно йде про вогонь (неживий предмет, хоч як на це дивитись), отже, маю право на "що", а щодо всього іншого,то скажу так:коли я буду мислити вашими категоріями, то можливо напишу по-іншому, а наразі залишу все, як є.Вибачте!