Дякую за пояснення, щодо кожну пару...виправила, а щодо дітей, то відкрийте, будь ласка, "Словники України" on-line. Там є два слова діти- іменник і дієслово, можливо там помилка?
Я Вам щиро вдячна за таке правильне розуміння моїх думок і мого розуміння часу.Чомусь же кажуть в народі, що старе- що мале, або перейшов на дитячий розум, ну звичайно якщо це не хвороба.Дійсно, якби ми вміли жити добродушно,швидко знаходити контакти, прощати і любити...як діти.
Може й правильніше, але я Вам поясню чому написала саме у світ, тому, що приставка на вживається якщо треба забратися кудись, вилізти на дах, на сцену, а на світ ми дійсно вилізти не можемо, ми в нього вливаємося, тобто, входимо у світ.Не розумію чому Ви збилися з ритму "ПрихОдимО ми дІтьми У життЯ," адже, діти -множинний іменник,істота в ор.від.- дІтьми.Щодо,кожні пару миль, Ви не повірите, але коли писала ці слова, то думала саме про ВАс і довго вагалася кожну чи кожні адже миля-однина, а миль та ще й пару явно множина і склонилася до множини, а виходить знову не так.Я з Вами погоджуюся, що пожежа, але В.Т.С. дає пожар - те ж саме що пожежа.Отже, якщо розібратись, то помилок на які Ви вказуєте і немає, а щодо ком, то всі,дякуючи Вам, уже знають моє слабке місце і приймають такою якою я є, от тільки Вам напевне приносить насолоду щоразове нагадування та, попри все, я Вам щиро вдячна за коментар.
Сподобалася мені Ваша лірика душі. Як Ви розглянете мою пропозицію:"Нехай будуть вічними дамби," - нехай навічно будуть дамби і " У нім я готовий згоріти" -готовий в ньому я згоріти. Може я щось не розумію, але на слух здається краще.
Ніби так далеко... більше двох тисяч літ відбувалися описані Вами події, але як вони яскраво підходять до наших злоби- днів, скільки іуд наплодилося на нашій многострадальній землі. Вірш дуже актуальний саме зараз... може, деякі іуди схаменуться...
Браво, браво, п. Роксолано!!! Емоції зашкалюють. Вірш тримає читача в напрузі від початку і аж до кінця, і стуменить із вірша любов до історії, до України, ще раз БРАВО!!!
Страдальниця Ви наша за всіх і вся!!!... Вірш дуже глибокий і, як всі Ваші вірші розтривожує душу, і заставляє задумуватись над нашим неправедним життям...
Гарно, на оптимістичній ноті побудований вірш. Так завзято, ніби на природу збираєтесь, а самі на вибори, та ще й з яким закликом? Молодчинка! Браво!!!))))
Вибачте у В.Т.С. дійсно смеркОм, а я подивилася у "Словники України" і там смЕрк-смЕрком іменник, а треба було на прислівник, і навіщо ж так кусатися?... другий раз буду знати...
Якщо вже мова зайшла за смерть, то нас тисячоліттями нею лякали, та й духовенство продовжує лякати і ми не можемо собі уявити, що смерть - це те ж народження, адже для другого світу в який ми переходимо - ми народжуємося, правда, не тілесно, а духовно, а може й.... але тут ще стільки загадок.... Твір дуже сподобався!
"Я вірю - є МИ! Бо у ВЧОРА – зачинені вікна,"- дуже вірні слова. Думаймо про завтра з найбільшим позитивом, бо ВЧОРА вже пройшло і більше не вернеться. Сильний вірш! Клас!!!))))
Дуже патріотичний і з войовничим закликом вірш, і дай, Боже, щоб так і сталося, і щоб наша Україна вийшла з того летаргічного сну. Зашпортнулася трошки на "смерком" класичний наголос смЕрком.