Не шуми боязливо, калино, Шурхотінням листочків сумним. Задрімала смерком Україна, Над погаслим багаттям своїм. Оніміла, немов перед боєм, Чи насправді збирається в бій, Щоб нових народити героїв Із своїх нерозтрачених мрій? Може, завтра прокинеться рано, Хутко скинувши з себе пітьму, – Й обере серед нас отамана, Довіряючи долю йому? Бунтівнича проявиться воля, Коли плечі розпрямимо вшир, Коли згасле багаття поволі Запалає від моря до гір. Землекопи й женці біднуваті, Повні віри, відваги і сил, – Пообтрушуймо дружно з магнатів Позолоти злочинної пил… Зашуми непокірно, калино, Під вітрами додолу не гнись, – І від сну розбуди Україну, Як не раз це робила колись! 10.09.12
Аж піднімає дух, гордість і шана за Україну від вірша. Але виникає питання - а чи ми готові до Того героя-лідера, що ми робимо самі для його творення? Невже нічого, а якщо робимо, то що? не словами а діями, що????????? За вірш
Я щиро переконаний, що більшість із нас тільки й чекає зараз на ту людину, котрій можна й потрібно довіряти, котра здатна повести за собою інших, ось тільки шкода, що сьогодні на вершині політичного олімпу таких навіть під мікроскопом не побачиш, мабуть, не народилися ще. Чим довше живу, тим більше шкодую за Чорноволом, адже, переконаний, що він був саме таким... Проводимо протестні акції, ведемо пояснювальну роботу серед зневірених людей, закликаємо до спротиву тим чи іншим діям влади, від яких наше життя змінюється не в кращий бік, їздимо по різних куточках країни для поширення ідеї про одну державну мову - не сидимо по домівках біля телевізорів байдуже склавши руки...
Всі поети, чомусь , завжди пишуть про калину і Україну. Нового Ви, п. Вікторе , нічого не змалювали у вірші. А скільки вже було закликів до боротьби....Тема про те, що треба вийти зі сну трішки не цікава. Ще Шевченко закликав і де ми тепер.... А дух людський слабкий і нині, Такий м'який , як карамель. А так , на перший погляд, вірш гарний.
Вибачте, що знову втручаюсь у чужу розмову, просто так хочеться поговорити, а немає з ким, вибачте Так от, А я про те ж писав... Не у закликах діло, хоча і вони у вірші гарно, патріотично змальовані, а у народі, у нас з Вами. Шевченкове слово дійщло до своїх читачів, бажаю Вікторе щоб і Ваше слово хоч колись дійшло, проте починати розуміти треба вже, і починати треба із самих себе!
Все було б добре, Ірино, якби в нас була можливість контролювати владу і ми це весь час робили... Спостерігати просто за життям, сподіваючись на те, що воно саме зміниться на краще, - теж позиція, прикро лише, що так ніхто ніде ще нічого не змінив...
Так вставте, п. Укране, розум, нашим людям , не зможете. Бо завжди будуть слабкі і підлі люди, які зрадять . І ніхто це не виправить. На жаль... Чорні думи не зловити І в кишені не забути.
так я ж не кажу закреслити чорне, чи як то у Булгакова "...обідрати із землі всі тіні.." це неможливо, я кажу щоб чорного стало менше і тоді стане краще. надіюсь, от наївнмй дурак, да Спасибі за розмову мушу йти
Якщо вірш став джерелом дискусії,це вже прекрасно,значить він того вартий і потрібний людям.Гарний патріотичний вірш! Мені сподобався і ,я вважаю,що такі вірші потрібні,шкода ,що в шкільних програмах їх стає все меньше і меньше.
Нічого дивного, Галино, я в цьому не бачу, адже скільки є людей - стільки ж буде й думок, і це добре. Щодо шкільної програми, то в мене є багато інших віршів, які можуть сприяти патріотичному вихованню молоді. Дякую тобі.
Актуально. Зараз нам справді бракує мудрих керманичів,які б вболівали за свій народ,а не за власні рахунки в банку.Так хочеться змін,а просвітку поки що не видно-все гірше і гірше... Дай Боже нам сили не впасти духом.Гарний вірш!
Мені здається, Наталко, що старше покоління може й не стати українцями, бо більшості з нас дуже важко, а часом - просто неможливо, видалити з себе менталитет "совка". За довгі роки життя ми позвикали, що раз пообіцяла партія, то повинна обов'язково дати, а нам потрібно лише працювати і терпеливо чекати... Забуваємо лише чомусь, що вже не та країна, не ті часи, не такі, як ми, довірливі та терплячі, наші діти, - ось це й радує мене сьогодні й додає віри в майбутнє... Дякую тобі за добрі слова.
Дуже патріотичний і з войовничим закликом вірш, і дай, Боже, щоб так і сталося, і щоб наша Україна вийшла з того летаргічного сну. Зашпортнулася трошки на "смерком" класичний наголос смЕрком.
Дякую вам, п. Катерино, за сприйняття моєї думки. Класичний наголос - смеркОм, подивіться ще раз уважно словники і не спіткайтеся більше, бо так можна й упасти на сміх людям...
Вибачте у В.Т.С. дійсно смеркОм, а я подивилася у "Словники України" і там смЕрк-смЕрком іменник, а треба було на прислівник, і навіщо ж так кусатися?... другий раз буду знати...
До цих пір навіть не здогадувався, що мої скромні поетичні доробки ви осилюєте з допомогою словників, весь час думав, що моя проста мова являється зрозумілою всім без допоміжної літератури... Жартую, Катю, - буває й таке...
Супер!!!!!!! Гарний і дуже актуальний вірш! Браво, Вікторе!!!!!!!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
так я ж не кажу закреслити чорне, чи як то у Булгакова "...обідрати із землі всі тіні.." це неможливо, я кажу щоб чорного стало менше і тоді стане краще. надіюсь, от наївнмй дурак, да 
Зараз нам справді бракує мудрих керманичів,які б вболівали за свій народ,а не за власні рахунки в банку.Так хочеться змін,а просвітку поки що не видно-все гірше і гірше... 
Дай Боже нам сили не впасти духом.Гарний вірш! 
