"Ритмував свою партію "грубий" контрабас, навздогін йому лилися фіалкові звуки фортепіано" Ось так треба писати! - поезія, музика, проза, усе в одному. А скільки почуттів у цьому творі! А Оля має рацію, прислухайтеся до її поради.
Правда Ваша, та чим далі йде вперед цивілізація, тим більше люди віддаляються один від одного, втрачаються моральні цінності у погоні за матеріальними... Нажаль.....
Вірш дуже сподобався: у ньому є обазність, фантазія, мрії, глибокі думки, гарний зміст. Тільки, мені здається, оте слово у третоьму рядку, "дремле", хіба є таке в українській мові? Я не знайшла у словнику. Аще : " ТА заповнюється порожнина, Але в цьому життя нема. Світ поділено на половини І обидві вони - зима." Моживо, тут можна добавити "ТА", тоді такт на збиватиметься... Ставлю п'ятірку і перечитаю ще раз. щоб насолодитися весняними мріями.
Дякую, Миколо, за коментар! Знаєте, іноді й секундна вигадка може принести кращий результат, ніж те, що носиш у собі довго, а його тяжко зрозуміти іншим. Та тут і справді не вигадка, Ви влучно підмітили...
Шановний Любомире! Дивуюся Вашій працездатнсті! Ви за 5 хвилин встигли перечитати два мої оповідання і три вірші, та ще й написати на них відгуки!!! Навіть і не знаю, чи радуватися такому читачеві? Мені повідомлення про коментарі приходять на електронну пошту, то ж я й подумала, що мене усім сайтом читають, за що така увага... Якщо Ви й справді встигли перечитати, подумати про те, що написално, то я Вам вдячна.
Вірш розвеселив, а від Василевого рецепту так сала захотілося!!! Пригадався анекдот: Їдуть двоє в поїзді. Один достає сало, цибулю, хліб і починає їсти. Другий - нічого не має і просить сусіда шматочок сала. Перший: - Та не будеш ти його їсти! - Чому??? - Бо я не дам!
Світлано! Ви у прозовій формі написали поезію. Так гарно описано про зорі, квіти, рідний край. У цьому творі є багато пізнавального та повчального. Колись про цю долину нарцисів я бачила доументальний фільм. Дякую.
Так незвично читати вірші на діалекті, неначе зовсім інша мова... Після першого прочитання захотілося перечитати... Тоді зрозуміла усе до самої глибини. Який Ви молодець, що пишите діалектом! У тих словах уся суть, навіть традиція народу Західної України (оплакування померлого), аж серце завмерло після прочитання. Писали й наші українські класики на своєму діалекті, у шкільних підручниках є виноски на такі слова. Не сумуйте, якщо бачите негативні оцінки під своїми творами: те, що не зовсім звичайне, ніколи не може мати об'єктивної оцінки. У кожного свої смаки. Та завжди знайдеться той, кому це сподобається(я, на приклад).
У багатьох країнах місцеві діалекти навіть у школі вчать, книжки на них друкують, щоб зберегти місцеві особливості.
Знаєте, у кожномі Вашому коментарі є доля правди. У період соціалізму мені здавалося, що кращої політики не може бути. Хіба погано жилося у восьмидесятих роках? Я здобула безкоштовну освіту, коли працювала, то отримала безкоштовне житло, у мене була улюблена і оплачувана вчасно робота. Думаю, Василю, що не можна обвинувачувати усіх комуністів. Той жах, який пережили наші батьки, діди та прадіди, - робота гурту людей, які були тоді "за кермом" держави, а самі виконавці дуже часто діяли за наказом: не послухав - чекай на смерть дітей, на Сибір, на знущання. Хто знає, що б робили ми у їхньому положенні? Говорити зараз про це складно. Але за тих часів було також і багато хорошого (я пам'ятаю тільки хороше за моє життя при соціалізмі).
"Буде нацією" - я зрозуміла так: що ми, українці, народ сильний, тому не повинні бути байдужими ні до нашого минулого, ні до майбутнього, не втрачати почуття гідності, перш за все національної. Можливо я зрозуміла ці слова "со своей колокольни". не знаю... Наприклад євреї - ось це справжня нація! Тисячі років блукань, принижень, геноциду... А вони зберегли свою віру, свої традиції, свої національні особливості. Так і ми попри всякі негаразди, політичні та суспільні проблеми - йдемо вперед. Наш народ пережив і турків , і татарів, і монголів, пережив війни і голодомори. Перечисляти усе не буду, бо тут на сайті, я замітила, розумні молоді люди, які знають історію набагато краще за мене, бо вчать її вже із зовсім іншої точки зору (я її учила по комуністичному). Але ми - Українська нація, хоч і розсипані по всьому світу, як горох (попускали корінці там, де прижилися). Та родилися Українцями і цим повинні гордитися. (Щось я тут філософську тему підняла...)
А Наталії дякую за коментар. Я дуже ціную думку цієї авторки.
Подобаються мені Ваші Вірші, Анно. Усі перечитала. Та ось ці три останні навіюють смуток і дуже тяжкі для мене, чомусь... Можливо, що настрій не той, то й сприймаються вірші по-іншому. ДИВУЮСЯ ВАШІЙ ОБРАЗНОСТІ, МЕТАФОРИЧНОСТІ ТА ФАНТАЗІЇ. Дякую. З повагою Ваша постійна читачка.
Дуже сподобалися вірші: влучно, образно, мудро, правдиво. У них є своя оригнальність, душа автора. її бачення світу. Дякую за доставлене задоволення читати Ваші вірші.
Мене ця тема цікавила дуже давно, було зібрано багато матеріалу під час роботи в школі, та не знаю, чи він зберігся... Я усе залишила. а тоді про це не говорили у відкриту. Звичайно, ця історія - доля не однієї сім'ї, а зібрані епізоди. Можливо, як каже Анархіст, що є й перебільшення. Але якщо вивчати ті роки, то можна застріти ще жахливіші події, про які я навіть не наважуюся писати. Цей твір я публікувала на декількох сайтах і отримувала рецензії, які суперечили одна одній. Та хто вже добре знайомий із тими подіями, то відносилися із розумінням. Дякую і Вам, Василю, за розуміння. Ця тема дуже складна і суперечлива, то ж я готова вислухати різні думки. Навіть, про пасльон, у оповіданні, яке я написала, є часточка того тяжкого життя, яке пережила старенька бабуся, тому і ставилася із такою обачністю до пасльону.
Гарно! Навіть уявила розмальовану книжечку, де на кожній сторінці малюнок і два рядочки з добрими та корисними порадами. Пригадала віршик, що колись був на першій сторінці букваря (коли ще я до першого класу ходила), а це було у другій половині минулого століття ... Тільки не пам'ятаю, хто його автор. Там писалося: "Все починається в житті з малого, З зернинки - хліб, З промінчика - зоря..."....
Дякую за коментарі. Вибачте, що не відповіла відразу - мала проблеми з Інтернетом. Так звикла заглядувати до цього сайту, що навіть сумувала без Вас усіх!
Цей вірш, Тарасе, дуже відрізняється від попередніх - просто хочеться написати, що справа іде на покращення! Приєднуюся до зауважень інших, але ставлю п'ятірку за те, що є результат. А ще мені сподобалася сама ідея твору.
Рада, Ірино, що Ви зрозуміли мої думки, навіть більше, була ідея дати таку назву, яку пропонували Ви. Та вже маємо те, що написано. Прислухаюся до порад усіх читачів, та суддів і роблю по-своєму. Ані дякую за таку високу оцінку.
Дякую шановним суддям за конструктивний аналіз і хочу відповісти словами Анархіста: "...просто вірші, які більше подобаються мені і вірші які більше подобаються іншим -- дещо різні речі..." . І це нормально.
Пане Василю, Ви маєте рацію щодо повторення "та"... Я б сама не замітила! Подумаю, як можна змінити, але після конкурсу. Так, цей вірш був написаний давно, а останні рядки я дописала перед конкурсом... Подумала, що це хороша ідея, неначе саме цього не вистачало у ньому. Ціную Вашу думку.
Пані Аліно, до Вашої думки відношуся з повагою, судити у цьому випадку Вам, суддям. Тому можу тільки подякувати... Але, мені здається, що на прозу цей твір зовсім не схожий.
Та тим, шановний Анархісте, що ставлять оцінки без аналізу. Якщо, наприклад, у моєму творі є недоліки, то їх бачуть інші, а не я. Автори ж виставляють на розгляд інших ті твори, які їм подобаються і чекають оцінки. Дякую за відвертість... А Ви цікавий персонаж!!! Прямий, не приховуєте своїх думок.
Сумний факт нашої історії. Говорять, що можна ставити оцінки також і учасникам конкурсу, то я ставлю четвірку. Тільки тому, що більше сподобався Ваш інший вірш. Мені здається, що на конкурс підходить попередній вірш (за нього я поставила п'яірку). Можна ж і його відправити на конкурс? Він такий гарний!!! Якщо ви оціните мої твори і напишите декілька слів, то буду дуже вдячна, хоч там буде навіть критика. Дякую за вірші. Вибачте, була відвертою. Та все одно не розумію, чому така низька оцінка - 3,5? Бій анонімам!!!
Гарний вірш, видно, що писала людина із великим досвідом як у житті, так і у віршуванні. Прочитала лише вісім рядочків і вірш уже показався завершеним. Подумала: "Чому автор не відправив його на конкурс?" Спасіння від спраги, відродження природи весняною порою. Хіба це не реанімація?
У Баштанському районі є село Добра Криниця. Ось біля цієї сриниці і почали будувати люди оселі. Читаючи вірш, пригадала лагенду, де один мандрівник говорив, випивши воду із цієї криниці: "Добра криниця, добра водиця."
Потім дочитала до кінця... Зовсім іншого змісту набув вірш, але моє ставлення до нього не змінив! Є у вірші інтрига, що примушує читача задуматися: "А що ж було далі?" Надіюсь, що герой вірша запізнився на поїзд і викинув білет... З повагою Тамара.
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('