І знов осінній дощ Свою чеканить риму, Дахів торкає, площ, Живе в душі незримо. Впродовж усіх сторіч Шліфує він каміння, Змиває з наших віч Самотній сум осінній. Дощить в людській душі, Тривога серце точить. Що долі віражі Нам завтра напророчать?... Якове, якщо замінити "грязь"(русизм) на "бруд" - буде значно краще
Знов жадає серце свята, Зажурилось без кохання, Де ж Тобі його шукати - Може, в променях світання? Де Тобі любов зустріти, У яких світах незнаних? - Десь ростуть любові квіти На вершинах первозданних. І Твоя десь половина Теж чекає мить єднання. Та чия у цім провина, Що гірке на смак кохання, А закохані віками Один одного шукають І свої життєві драми У розлуці проживають. ...Ось і знов нова вершина На шляху Твоїм зростає. Та йди вперто, без упину, На той голос, що лунає, Кличе в далеч неозору, Де любов стежками бродить, Де розлилось щастя морем Й навіть сонце не заходить... Розірви розлуки грати, Що постала поміж вами, Якщо хочеш знов кохати, Як учора – до безтями!
Хай не журиться криниця - З неї ти прийдеш напиться, Будуть зорі в ній іскриться - Твою душу зігрівать. До криниці повернися, В дощ, у спеку й сніговицю, Серцем мудрості торкнися - Спий Господню благодать!
Яка моя насправді суть? – Господь лиш знає. Мене по-різному зовуть, Хто як бажає. Хтось кличе янголом мене, Хтось – зла дитина, Хтось завжди ніжно обійме, Хтось камінь кине. Для когось променем весни Навіки буду, Для інших – демоном з пітьми, Що ранить груди. Комусь я стану мов дощем В пустелі світу, Комусь – караючим мечем Несамовитим. Яка моя насправді суть? І не збагнути - То прагнуть лаври одягнуть, То – розіпнути...
Звісно, що я різна, в мені всього дуже багато, я і воїн, і філософ, і просто людина, і звичайна жінка, і ще купа всього різного... чого в мені більше? - сама не знаю...
Майстерні - це особливе місце, там треба мати мужність проходити крізь горнило критики, не раз дуже жорсткої. А тут зовсім інша атмосфера, така домашня, тепла і миролюбна Та всього в житті треба скуштувати
Що за нарікання на "спорожнілі порохівниці", невже в чоловіків у 50 так все запущено? Та після 50 все найкраще тільки попереду! Хіба що Вас жінки якісь неправильні оточують...
Мов натягнута я струна: Почуття – наче ноти оркестру. Коли біль – я соната сумна, Коли радість – радіє Маестро. Як звучить у мінорі душа – Дух і плоть на куски розриває. Коли ж небо мажором втіша – Аж від щастя у грудях стискає. Злети вгору, падіння униз, Так було, є і завжди так буде. Лиш Маестро знов грає на біс Ці мажорно-мінорні етюди...
Що за життя? Одне блюзнірство: Брехня натомість правди в нас. А більшість люду – жертви здирства, Обману, підлості й образ. Вони негідні роблять справи, Живуть бо розумом чужим. Вони – заручники держави, В якій невільницький режим. Лише тоді, коли з руїни Повстати знайдем силу ми, Відродим нашу Україну І станем вільними людьми!
Осіння нічка темна. Все мороком покрито, Чекать тепла – даремно, Останні в’януть квіти. Зимовий холод в хату Підкрався крізь віконце. Ти ж сіла знов писати Про весну і про сонце. Про щастя довгождане, Бажання незборимі, Любов, яка не в’яне Й живе в душі незримо. Осіння нічка знову Твій дух заполонила, Перед теплом любові Вона таки безсила!
Хто тебе вигадав, Любове? Він божевільний був, мабуть. Це почуття таке чудове, Але й отруйне, наче ртуть. Від неї біль і насолода Сплелися міцно у клубок. Любов – підступна нагорода, Красивий з терня нам вінок. Мабуть, ти створена поетом, Що теми вичерпав усі. Навік залишишся секретом Глибин непізнаних душі. Хто тебе вигадав, Незнана? Ніколи це не взнаю я. Ти – найсолодша з всіх омана В пустелі нашого життя!
Та з нею (совістю) людям з ідеалістичним складом натури важко домовлятися, приходиться мучитись, шматувати себе, розриваючись поміж хочу і треба, можна - не можна... та якщо болить - значить душа жива, вона не закам'яніла, не зачерствіла, а це - головне!
"Клуб розбитих сердець" на "Анумо!" працює, Туди йдуть навпростець ті, хто Жінку шанує, Ті, кому наболіли любовні пригоди, Хто готовий на "подвиги" в різну погоду...
Добре, коли це місце просто вільне і чекає свого наповнення чимось, значно гірше, коли порожнеча - це частина вигорілої дощенту частини душі, попелище мрій та сподівань, засіяна болем рілля, що ніколи не заколоситься здоровими зернами...
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('
0
Та після 50 все найкраще тільки попереду! 
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('