А за селом...

А за селом…

А  за селом блукає череда,

В яру похмурім журиться криниця…

Її цілюща від небес вода

В моїх долонях зорями іскриться.

Старезний вітер виціловує тополі,

Які ж бо ніжні молоді вуста!..

За журавлиним криком в полі

Осіннє листя опада.

Хати вростають в батьківську землицю

Та димом ще торкаються хмарин…

Збираю мудрість я і ставлю на полицю

І не боюся нехреста,що розіпне мене на кпин.