Вона була спокійна і повільна. Сіренька мишка не з цього життя. Чекала принца, ніби та царівна, Коли ніхто й не знав її ім’я. Всі подруги гуляли й веселились. Кохали, мріяли, страждали … хто коли. Вона на них із-під тишка дивилась. А уперед - боялася іти. І все життя вона когось чекала. Розкрити душу й серце не могла. Царівною родилась і зосталась. Хоча ніхто й не знав її ім’я.
|