Немає в серці ворожби, Немає розпачі й розпуки, Змужнію я, знайду скарби, Що мають ліки від розлуки. Не маю кривди і образ, Та серце б’ється у тривозі. Хода зове в дорогу час, Мій крок чатує на порозі. Іду у люд. З потоком сліз, Моя матуся не пускає. Любов її в собі притис, Вона слівцями промовляє. Я не спиняю твій порив, Від серця каже молитовно. Ось так мені, ці кілька слів, Послали стежечку любовно.
п. КАТИРИНО ВАШ коментар, завжди для мене подія, а цей особливий, запамятаю надовго. Уклінно Вам дякую.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")