Земним хлібом годується нація, Але Дух більш вагомий для них. І не треба читати нотації, Що наш Дух давно вже притих. Наша мова і пісня від матері Перейде до дочок, до онук, Хоч стара вже буде і полатана. Отож, дух український не вщух. І земля не стоятиме голою, Бо оратимуть хліб козаки. І здобудуть кермо і над долею, Й збережуть предків дух навіки. Та чекати нам не приходиться, То ж трудімось заради дітей. Хай добро у мільйонах примножиться, Хай веде до яскравих ідей. І наш Дух ясиром пролітаючи, Зробить вільними й наші думки, Але треба нам часу не гаючи, До яскравого майбутьнього йти.
Перейде до дочок, до онук, Хоч стара вже буде і полатана. Отож, дух український не вщух-мeнe сумнiви дo "oнук"."Oнук"-oднина,"oнукiв"-мнoжина,алe цe лeгкo виправити!!! Нашу мову і пIсню від матері нe забудe нiякий онук,Хоч стара вже буде і полатана. Отож, дух український не вщух...
Ми вчимося жити гідно , але важко ... живемо ще бідно .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
