Про все це можна було тільки здогадуватися, та раптом кімната наповнилась не те що б дівочим криком, а справжнім вереском: - Скоріш! Скоріш! Ось, вони, ось! Та скоріш, бо бо він його за мить у вікно вишпурне. Скоріш!
І Василь відразу відчув, як тулуб Стьопи почав розхитуватися. Це хлопці, що понабігали на зов дівчини, яку він врятував, намагалися ухопити негідника, але це ніяк їм не вдавалось, бо надто спритний той був. Та все ж відчуття, що він тепер не один, надало Василеві нових сил, і кінець кінцем , розжавши якимось чином залізні пальці Сьопи, сповз він з його плечей на підлогу. Вдарився боляче, та уваги на це звернув і вже за мить, підхопившись, приєднався до нападників, яких крім нього аж четверо б
... Читати далі