|
|
В розділі матеріялів: 16
Показано матеріялів: 1-16 |
|
|
Душа мовчить, і світ стає інакшим...
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Любомир Малинка
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
KASS
|
Дата: 04.08.2015
|
|
|
Про життя... Перш за все саме про нього!
|
|
Життя, віддане заради нас...
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Любомир Малинка
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
KASS
|
Дата: 07.01.2013
|
|
|
Прийшло таке очікуване Різдво....
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Любомир Малинка
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
KASS
|
Дата: 04.01.2013
|
|
|
Так хочеться у теплу весну...
| сторінка: Жінка - ...
| АВТОР ТВОРУ:
Любомир Малинка
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
KASS
|
Дата: 30.12.2012
|
|
|
Питання, від яких ти не можеш відмахнутися...
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Любомир Малинка
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
KASS
|
Дата: 30.12.2012
|
|
|
В душах наших інколи цілий Всесвіт! І часто - просто придуманий нами...
|
|
Наша пам"ять не забуває нічого...
|
|
Кохати - дуже часто є синонімом "страждати". Але так само й синонімом "бути щасливим"
|
|
І знову, і знову про нього - про кохання...
|
|
А що тут описувати? Кохання - стан душі...
|
|
Вовки є одними з найрозумніших хижаків.
Це повідання писалося біля 30 хвилин, але воно всередині мене так рвалося назовні, що пальці ледве встигали за думкою. Залишалося тільки виправити помилки. І не хотілося більш нічого правити...
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Любомир Малинка
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
KASS
|
Дата: 15.10.2012
|
|
|
В ніч з 27 на 28 вересня 1994 року затонув паром «Естонія»… Врятувалося 137 людей, загинуло понад 900…
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Любомир Малинка
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
KASS
|
Дата: 15.10.2012
|
|
|
Вірш, котрого я написав, коли синові було півроку…
Вірш, котрий повинен був стати піснею… Але я все ж таки йому, маленькому, наспівував )))
| сторінка: Вірш-пісня
| АВТОР ТВОРУ:
Любомир Малинка
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
KASS
|
Дата: 14.10.2012
|
|
|
Часу не повернути... Як і батьків... Скільки ними вкладено в нас, настільки ми зійдемо. Як жито, як посаджене дерево...
Але завжди буде в нашому серці біль від втрати надорожчих людей, які при жодних обставинах не зрадять, не покинуть, не продадуть...
Цей біль ніколи не покине нас, розумних та з серцем і душею гомо сапієнсів. Він тільки затихатиме, забуватиметься, але в будь-яку хвилину під впливом думок чи згадок вибухне як вулкан своєю гарячою та всеспопеляючою лавою...
Мама - це святе... І кожен чоловік шукатиме в своїй обраниці підсвідомо якісь риси, притаманні його мамі... Тому що це - частина душі, перелита з народженням у кров немовляти...
Можливо,з іншого, незнайомого нам світу, душі наших матерів можуть слідкувати за нами?...
Я зовсім не впевнений, що це не можливо...
| сторінка: Вірш-пісня
| АВТОР ТВОРУ:
Любомир Малинка
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
KASS
|
Дата: 13.10.2012
|
|
|
|
