Пн, 07.07.2025, 09:46
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1074]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1010]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [116]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3434]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4534]
Філософам [1315]
Громадянину [923]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

На 18-у річницю...

О Боже! Місто спало…
Велике місто спало безтурботно.
Лиш дощ, мов кулями, по шибках вікон бив.
В цей час біда жахлива сталась –
Хтось злий, жорстокий судно потопив.

О Боже! Їх там сотні!
Там сотні душ лежить на дні морському…
Лежать естонці, росіяни, латиші,
Багато шведів… Всі ще сонні..
Їхній паром в Стокгольм спішив.

О Боже! Як це страшно!
Як страшно їм було в воді проснутись!
Чи зможемо ми зрозуміти їхній стан,
Коли в цей час зівали смачно,
І жоден крик до нас не долітав??…

О Боже! Там кричали!
Напевне, страшно й сильно всі кричали…
Впадали в відчай, рятувались хто як міг…
О Боже! Як вони благали,
Молили як тебе, щоб допоміг!

А ти, Всевишній, бачив…
Ти бачив цю трагедію на морі
І корабель, котрий мов камінь йшов на дно…
Чому ж нічим ти не зарадив?
Чи вже й тобі, як людям, все одно?!

А місто наше, Боже,
А місто наше вже не спить спокійно…
І цілий тиждень страшний вітер завивав…
І втямити ніяк не може,
Чому ж ти, Боже, їх не врятував…

Додав: KASS (15.10.2012) | Автор: © Любомир Малинка
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Малинка Любомир

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2894 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): море, трагедія, паром

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Вельми оковирно!  :hands: 

leskiv: Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.




     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz