|
|
В розділі матеріялів: 191
Показано матеріялів: 41-60 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 ... 9 10 » |
|
Народе мій! Народе України
Немов колосся золотавих нив
Вируєш ти чотири поспіль днини.
|
|
Царівна Осінь розплітає
Світ хаотично.
І лине на семи вітрах.
|
|
Допоки світить сонце- я твоя.
Допоко ніченька нам небо розстиляє.
|
|
Осені лиш подих залишивсь.
Стиглої путівки смак мед"яний.
|
|
Віє з балки прілим листом
Змоченим дощами.
|
|
Веде сучасними стежками,
вмиває правдою землі,
країна з небом між зірками,
країна з миром на столі.
|
|
Полум’яні настрої крізь очі,
шарудіння здобичі на тлі
рабської проржавленої ночі –
не страшать людину без петлі.
|
|
Нині грім гримить не в небі –
нині грози на землі..
|
|
Ось приїду вранці рано,
Київ розбужу:
"Здрастуй місто, що з каштана" –
я йому скажу.
|
|
Що за річка кольорова –
барва жовта, як блакить?!
|
|
Між людьми, як між ножами,
певним шляхом рими,
мить безцінна мчить віршами,
вельми вже стрімкими.
|
|
Палає осінь золотом беріз.
І листя яблунь тепле наче свічі.
|
|
Немає батька в Україні,
бо батько дбав би день при дні..
|
|
Не я пишу – душа за мене пише.
Не я люблю – то серце віддає.
|
|
На лист лягає почуття
рядком відвертих слів:
без тебе був на дні життя..
та зараз я злетів.
|
|
Я цвях поезії вбиваю
в людський ланцюг, на все життя..
| сторінка: Поети
| АВТОР ТВОРУ:
Віталі Відаль
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
vitalividal
|
Дата: 12.10.2013
|
|
|
Тобі,здавалось, бракувало волі.
Шо маєш нині- волю й каяття.
|
|
Прибране поле.
Жоржинова втіха.
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
