Надія змін.

Надія змін

Народе мій! Народе України
Немов колосся золотавих нив
Вируєш ти чотири поспіль днини.
Піднявсь з колін.Надію змін збудив
У сплячих душах, приспаних брехнею,
Що рік по рік співав нам влади пан.
За ті пісні гріб гроші п"ятірнею.
Зажерле черево мотаючи в жупан
З бандитських пліч.Ганьба!Ганьба!Ганьба!
Жага свободи, що для них свавілля,
Бо лине з вуст безвільного раба,
Придушують.Висіти б їм на гіллі...
Народе мій! душі моєї гнів
Збиравсь роками-хлюпнув через вінця.
Той"віл над яслями"зірвавсь і заревів,
Честь зберегти людини,Українця.