ХИБНА ВЕДІНЬ

ХИБНА ВЕДІНЬ

Мій соловейко, мій трояндний цвіту,
Кажу ласкаво, уникай оману,
Твій спів, співає пісню сумовиту,
Цвіт теж, цвіте не тим, що Богом дано.

Там вся цвітінь була прекрасна, щира,
Пісня від квіток, линула чарівно,
Обернувсь назад, швидко зникла віра,
Лиш ведінь гадок, сяла переливно.

Що це мила, що це я угледів знов 
блиск зникає лише темний цвіт внизу.
До мене з неба туман,чи дощ ішов, 
Треба якось пересидіти грозу.

Так лежав, чи сидів і раптом криця,
Розпач зняла, мовила: «зітри сльозу»
Звелась цвітінь і пісня блискавиця,
Ох, ведінь була та хибна унизу.