РОЗБІЙНИЙ ВІТЕР

Розбійний вітер приніс циклони,
Ламає днину і темряву січе.
Стриже під нуль, право і закони.
Всім за гнів, за волю лізе на плече .

 
Такі вітри з пилом далі ходять,
Для наруги, для покари і біди,
Життя з долин у пустелю гонять,
Без вагання, для забави, без води.

Не в’яне сад радо зеленіє.
Без вітру в тиші одвічна мить краси.
Від див таких, вітер шаленіє,
Сліпий без зору, без власної сльози.

 
Печалі всі, в тузі він не чує,
Цвітінь зриває, без розквіту на плід.
Без трону злого - вітрець сумує,
Закривши очі, пустивши чорний піт.