Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Koshkina • 19:36, 19.02.2013 [Лінк на твір] Не всім дано бути мудрим. Хтось повинен і дороги підмітати..... 0Спам 2 Davudenko • 20:30, 19.02.2013 [Лінк на твір] п.ІРИНО ЩИРО ВАМ ДЯКУЮ 0Спам 3 InhearT • 00:25, 20.02.2013 [Лінк на твір] Гарний, зрілий вірш! В третьому катрені Ви трішки збились, але можна підкоригувати, скажімо "благодать - благодаті, розглядать - розглядати", але це вже на Ваш розсуд, подумайте. Натхнення Вам! 0Спам 5 Davudenko • 10:43, 20.02.2013 [Лінк на твір] П. ІВАНЕ СЕРДЕЧНО ВАМ ДЯКУЮ 0Спам 4 malovana • 08:23, 20.02.2013 [Лінк на твір] цікаво змістовно, погоджуюсь про ритм третьої строфи 0Спам 6 Davudenko • 10:44, 20.02.2013 [Лінк на твір] П. ТЕТЯНА ЩИРО Й ЩИРО ВАМ ДЯКУЮ 0Спам 7 freedom • 18:15, 20.02.2013 [Лінк на твір] Пане,Іване,як завжди дуже гарно.Я пишаюся Вами! 0Спам 10 Davudenko • 19:13, 20.02.2013 [Лінк на твір] п.ГАЛИНО ЩИРО ДЯКУЮ 0Спам 8 Oksanka • 18:51, 20.02.2013 [Лінк на твір] П.Іване браво 0Спам 9 Davudenko • 19:12, 20.02.2013 [Лінк на твір] п. ОКСАНКА щиро ВАМ дякую

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі

ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")

Краще і не скажеш!

ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

***Бо Ти - мій Творець, а я Твоя дитина!!!***

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

...там часто палає вогнем не хмиз, а той, хто бажає щастя...

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect

***більше й не обирай мене***

leskiv: respect

Форма входуу

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК

(міні-чат)

АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
Instagram,
Viber: 0680839579
E-mail: vagonta@gmail.com

НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА

МУДРА ПОВІСТЬ

МУДРА ПОВІСТЬ

Тривожно так, напевно і нелегко, Коли в книжках розчиниться душа. Прочитане вчувається далеко, Яке на мудрість нашу поспіша.

Воно сидить, у подумах витає, Від мудрості далеких давніх слів. До себе манить - тайною гукає, На роздум, для замислених голів.

Життя узнати, мир у благодаті, Як спів, як позив вічної струни, Її премудрість в книзі розгадати, В годину щастя мирну з далини.

Як радо нам, читати мудру повість Із мудрістю, з позивом болючим. В якої чиста суть і чиста совість, Завжди жива з одзвуком живучим.

Тривожно так, напевно і нелегко,
Коли в книжках розчиниться душа.
Прочитане вчувається далеко,
Яке на мудрість нашу поспіша.

Воно сидить, у подумах витає,
Від мудрості далеких давніх слів.
До себе манить - тайною гукає,
На роздум, для замислених голів.

Життя узнати, мир у благодаті,
Як спів, як позив вічної струни,
Її премудрість в книзі розгадати,
В годину щастя мирну з далини.

Як радо нам, читати мудру повість
Із мудрістю, з позивом болючим.
В якої чиста суть і чиста совість,
Завжди жива з одзвуком живучим.