Любов пішла у роздуми безсонні, Так слухала, як серце било в груди. Земну красу збирала у долоні, Огорнуту теплом любовним всюди. Сміливо дихала під цвітом рясту, Весною пахнула у млі багровій, Для неї світоч, просинь гнав стрілчасту, Від ранку чисту, сяйну у любові. Любов до всіх всміхалася незгасно, Немов вона - землею володіла. Вся збуджена чуттям, в красі прекрасна, Яку в собі, на щастя воскресила. Любов у одсвітах з палким привітом, Земну безсмертну душу величає. Вона в зорі, з рожево – білим цвітом , Немов богиня з квітами розмаю.!
П.Іване,спасибі Вам за красивий вірш!Мені дуже довподоби Ваші чарівні вірші! Вибачте,що не всі сердечки засвітились.Я не хотіла так,а воно чомусь так вийшло і я вже не змогла виправити.Підкажіть як це виправити,бо в мене не виходить.
Зверніть будь-ласка увагу на третю стрічку у другій строфі. Слово СВІТАНОК вжито з неправильним наголосом і вся стрічка вигляд має кострубатий, бо зовсім не влазить в загальний розмір твору. І визначтесь із знаком в кінці твору: крапка там, чи все ж знак оклику. Моя оцінка - 4. Зичу натхнення!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
