Люблю ромашки лиш за те, Що це твої улюблені квітки. Таке ж у тебе серце золоте, І руки – як в ромашки пелюстки. Люблю я сонце, під яким Мене за руку ти водила, Люблю я все, що є твоїм, Люблю, як ти мене навила. Спасибі, мамо, за науку, Пробач мені за помилки. Тепер цілую твою руку, Ту, що як в ромашки пелюстки.
Любов, що може бути краще тим більш до Матері. Ми всі припускаємось помилок, але любов не зникаю. В цьому вірші вдалося розкрити вічні почуття доньки до своєї матері.
Хто мами не шанує той своє життя не пильнує . Хто маму забуває той щастя і радості не має .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас 
0
