|
|
В розділі матеріялів: 723
Показано матеріялів: 181-200 |
Сторінки: « 1 2 ... 8 9 10 11 12 ... 36 37 » |
Якщо ти пташка - не лякайся неба.
Якщо людина - не цурайся діл,
Не піддавайся лесному "не треба",
Не підкоряйся хибному "навпіл".
|
|
 |
Крила тобі вже не мліють,
Руки тобі не болять...
Рани лікує Месія,
Поки буремствує рать...
|
|
 |
Задивилася під ноги осені...
...
І раптом побачила свою тінь...
|
|
 |
І знову прірва. Знову це важке і водночас таке невагоме падіння у глибоку невість. Пронизливий свист у вухах, неможливість вдихнути розріджене повітря. А ще каменепад – то падають на плечі гранітні брили, що вислизнули з-під ніг. Ще тоді, коли був угорі, над прірвою...
|
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Леся Геник
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
LesyaGenyk
|
Дата: 29.11.2015
|
|
я - сон, я -ніч...
я вигадка чиясь...
я - епізод маленької новели,
що безіменний автор написав
на стінах піврозвалених фортець...
|
не лукав
чуєш не лукав
бо лукавство - від лукавого
|
|
Спрагла земля схожа на камінь -
людські сльози її не розчулять.
Бо й сльоза - то спасенна крапля вологи,
яку жадно всмоктує порепана шкіра...
|
 |
Вона пробачила тобі
ще вчора,
коли місяць
нервово пчихнув
над пологим схилом
ночі...
|
|
Цей день, що вростає у небо, як сонях...
Це сонце, що править за бога самотнім,
Давно вже не молиться на підвіконях,
Бо всі підвіконня сьогодні безнотні...
|
|
|
Кава схолола. В заплаканій рамці вікна,
Наче на знімку, застигло розмите бароко…
Сон обірвався, мов тріснула мідна струна –
Я ненароком…
|
|
Володимир Іванович Олійник народився 24 жовтня 1960 року в с.Прибилів,Тлумацького р-ну,Івано-Франківської області.Постоянне місце проживання-м.Івано-Франківськ.
|
 |
Тривожно...
І серцеві вузько у грудях.
І дихання рветься на клапті колючі.
І тіло, як мотанка дикого вуду, -
Хтось голками гострими штрикає, мучить...
|
|
 |
Це місто, заселене тінями літа,
ці вулиці, стерті до голого ліктя,
ці вікна, що впали у вічність очима,
і це перехрестя за світу плечима
нагадує сни, що зблудили у яві -
напівнезабуті,
напівнеласкаві...
|
|
А літо заду́шне ще й супиться -
Йому би ще вікон і... вік.
Аби прогиналися вулиці,
Аби удовиці роззулися,
Бо з хати іде чоловік...
|
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Володимир Олійник
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
0997030561
|
Дата: 26.10.2015
|
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
