Читаючи Ваш вірш- пісню, мені чомусь бриніли слова ось цих пісень. Вам це нічого не нагадує?...

"Де з беріз спадають вранці роси,
Цвіт калини приколола в коси." - пісня "Черемшина"

"Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів..." - "Реве та стогне..." Шевченко.

Щиро дякую п.Катерино за активність на сайті.А вірш получився, саме такий. А писати саме так,як Шевченко,мені ніколи не получиться

Із трав спадали чисті роси
Співала пташка десь в гаю,
Ти розпустила свої коси
Сховала усмішку свою.
 
      ПРИСПІВ.
 
Давай зустрінемось, давай,
Нехай здійсниться врешті сон.
Давай зустрінемось,давай,
І заспіваєм в унісон.
 
 
Ще треті півні не співали,
Крильми нас звали журавлі,
В гаю  чарзілля ми шукали,
Нам було мало кохання слів.
 
Та де ж, та де ж, моя лелеко,
Немов у небі зникла ти кудись?
Душа кричить, що ти  десь недалеко
Вернись, кохана, жду тебе завжди.

сподобався мені ваш задум. я трохи підлравив, бо роса більше на траві, а грудь - то не те. тепер ніби непогано.

Дякую за увагу до моєї поезії.Дійсно получилося не погано.