Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Чт, 21.11.2024, 17:03

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 86

Гостей: 86

Користувачів: 0

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Проза [1051]

Прозові твори друкуються тільки тут

Відеовірші [134]

Аудіовірші [49]

Українцям [2699]

Вірш-пісня [546]

Вірші про Україну [1482]

Вірші про рідний край [808]

село

Вірші про мову [270]

Збірки поезії, поеми [112]

Абетка [23]

Акровірш [32]

акровірші на форумі

Байка [108]

Загадки [15]

Верлібр [144]

верлібри на форумі

Елегія [51]

елегії на форумі

Історичні вірші [290]

вірші про голодомор, вірші про історію народу

Вірш-усмішка [999]

гумор

Вірші про сім'ю [402]

сім'я у віршах, вірші про батьків

Вірші про рідню [152]

вірші про брата, вірші про сестру

Вірші про жінок [663]

вірші про маму, вірші про дружину

Вірші про чоловіків [111]

вірші про батька, чоловік

Вірші про військових, армію [211]

вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо

Вірші про Перемогу, війну [415]

Перемога, війна

Вірші про кохання [3388]

Вірші про друзів [715]

Вірш-казка [132]

Казка (проза) [29]

Проза для та про дітей [19]

Вірші для дітей [334]

Вірші про дитинство [323]

Вірші про навчання [59]

випускний вечір вірші

Вірші про професію [83]

Вірші про eмiгрантів [147]

Вірші в перекладі [708]

Вірші про свята [203]

Вірші про спорт [18]

спортивні вірші

Вірші про природу [1224]

вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ

Вірш-тост, вірш-привітання [121]

Для мене поезія - це [191]

Поети [275]

Поетична майстерня [51]

Оповідання, про поетів, творчість [24]

Релігія [316]

Щастя - ... [600]

Жінка - ... [263]

Життя... [4484]

Філософам [1308]

Громадянину [909]

Метафізика [157]

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Твори за тематикою	Щастя - ...

Балада про дівчину і солдата.

Так давно усе це було,
Вони зустрічались
Скільки часу промайнуло,
Коли закохались.

          Бо забрали його в військо
          На війну прокляту,
          І ніхто не знає де він
          І де його хата.

Пішов хлопець в той Афган
В гори воювати,
Тепер мусить дівчинонька
На нього чекати.

           Постоїть в зелен садочку
           Вітерець стихає,
           Вже на небі останняя
           Зірочка згасає.

Боже,боже,яка доля
Щастя де ж моє поділось
І в той вечір з того горя,
Вже нічого не хотілось.

           Моє серце заплакало
           Душа заболіла,
           Моє тіло затремтіло
           Я уся горіла.

Воліла ня смерть взяти
Не хочеться жити,
Мамо,мамо,вийди з хати
Як це уявити.

           Нічка ота довга була
           В сльозах я купалась,
           Страшно мені тоді було
           Але я не здалась.

Подув вітер у віконце
Зірочка згасає,
Скоро зійде в небі сонце
Надворі світає.

           Промайнула ота нічка
           Друга наступила
           На столі горіла свічка
           Плакала там мила.

На коліна вона стала
Бо бога просила,
Знала бідна,як кохала
Знала,як любила.

           Спаси,мене,боже мій,
           Тебе дуже прошу
           Поверни мені те сонце,
           Бо більше не можу.

Одному тобі,я вірю
Молитися буду
Не втрачаю я надію,
його не забуду.

           Бідна вона,допросилась
           У Господа Бога,
           Бо в цей вечір їй приснилось,
           Що прийде Микола.

Сниться їй,що у кайданах
На довго закутий,
Каже їй у сні-кохана
Вернуся,хоч скутий.

           Боже мій,як важко жити
           На білому світі
           Скільки можна так тужити?
           Що робиться в світі?

Так сиділа,та крихітка
Десять років дома,
Вже померла її тітка
Померла і мама.

           Залишилась сиротою
           Бідна та дівчина,
           Жила там сама собою
           А в душі любила.

Йшли роки,минали дні
Ночі наступали,
Вже кущики у саду
Бруньки розпускали.

          Довжелезні були ночі
            Як їх перебути?
            Очі плакали дівочі
            Не могли забути.

Була сильна тишина
Сова полетіла,
Десь далеко дітвора
Собі гомоніла.

            А під ранок,як світало
            Півень обізвався,
            Десь зозуля закувала
            Сад той розростався.

Зійшло в небі ясне сонце
Місяць зник у висоті,
Пробивають у віконце
Ясні промені оті.

            І все ж таки вона бідна
            Совість не згубила,
            За це її рано-вранці
            Сонце засвітило.

У п"ятницю гарна звістка
Прийшла до дівчини,
Почтальонша прийшла з міста
До її хатини.

             Зустрічай з тобою буду!
             В телеграмі пише,
             Бо люблю і не забуду
             Тебе не залишу.

Яка втіха тоді була
Як вона кричала,
Таки допросилась бога
Хоч довго чекала.

             Дочекалася бідненька
             Милого хлопчину,
             І прийняла вже зраненька
             У свою хатину.

Голова його боліла
Ногу відорвало,
Дівчинонька вся тремтіла
Душу розривало.

             Любить вона його бідна
             Цілує без тями,
             Не поступить вона підло
             Так,як війна з нами.

Вже пройшло чотири роки
Дитину нажили,
Та ще більше одне одного
Вони полюбили.

             Тепер сонечко оте
             Разом зустрічають,
             Бачать,як бузок цвіте
             Як зорі згасають.

Разом бачать,як дерева
Листя розпускають,
Чують вони,як з далека
Голоси лунають.

             Як вони тепер живуть
             Бо вона чекала,
             Просять неньку-Україну,
             Щоб про нас всіх дбала.

Розміщено на сторінці: Щастя - ..., Олійник Володимир

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2432 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 0

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі