|
|
В розділі матеріялів: 723
Показано матеріялів: 481-500 |
Сторінки: « 1 2 ... 23 24 25 26 27 ... 36 37 » |
|
Нежданний сніг. Розстрижена перина.
Тремкій весні за пазуху летить
Лелійним пухом ніжність лебедина.
Ген, молоком розбавлена, блакить...
|
Сипле, сипле, сипле...
Здається - краю білому нема.
|
 Ой, ти Березню ясноокий,Перший просвітку до тепла,Доки снігом местимеш, доки...
|
 Відкружляло надворі білим,
Віджурилися заметілі
|
|
У моєї весни
бірюзово-шовковий метелик
в оксамитових косах
заплутався...
|
| сторінка: Аудіовірші
| АВТОР ТВОРУ:
Ігор Стожар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Стожар
|
Дата: 14.03.2013
|
|
| сторінка: Аудіовірші
| АВТОР ТВОРУ:
Ігор Стожар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Стожар
|
Дата: 12.03.2013
|
|
|
Знов небо насупило брови -
Січуть березневі сніги,
В зимовому хутрі діброви,
В пухких килимках береги...
|
| сторінка: Аудіовірші
| АВТОР ТВОРУ:
Ігор Стожар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Стожар
|
Дата: 11.03.2013
|
|
 Ти серце моє прочиняєш
До світла, до ясного світла...
|
|
Світанок пахне проліском і кавою,
Омріяним народженням весни.
На озері струною золотавою
Медовий промінь лагідно бринить...
|
| сторінка: Аудіовірші
| АВТОР ТВОРУ:
Ігор Стожар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Стожар
|
Дата: 07.03.2013
|
|
Розлито у небі каву - Арабіку чи робусту...
|
|
Туманним світанком прощається бабине літо,
Розкидавши мушлі порожні на білім піску.
Чого ж це я плачу?Мені залишаєш півсвіту,
Бо й досі ще любиш мене, ненадійну таку...
|
|
Сріблясті таці лагідних калюж
Шовковий день мережить бурунцями,
Прудкий струмок звивається, як вуж,
Торує стежку в поле манівцями...
|
|
Настане мить, коли уся печаль
У Лету кане десь на перехресті
І заяріє сонячно скрижаль,
Де вітер тільки сірі стежі креслить...
|
|
Моя зажура древня, наче світ,
Моїх думок пергаменти затерті
Прибило вітром дальнім до воріт,
Минулих днів нестримні круговерті...
|
|
Прислухайся: ти чуєш?То ж весна...
Дзвінкі струмочки вирвались назовні
І їхні співи, срібно-молитовні,
Бринять, немов натягнута струна...
|
 Осипано надії кришталеві
У по́січ листопадної пори...
|
|
Почубились:старенька і дівчисько.
Яка ж бо вперта зимонька - ну, страх!
Впрягла у сани дужого вітриська
І ну гасати прудко по снігах!..
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
