До Янгола
До Янгола Ти серце моє прочиняєш До світла, до ясного світла, Ту істину щиру являєш, Що в шати небесні зодіта. І руку згори простягнувши Зовеш молитовно у далі. Господнє у груди вдихнувши, Викурюєш гойні печалі. Мов промінь у стужі осінній, Коли падолистить і тужить, Коли все єство в голосінні - Надією душу голубиш. І тихо шепочеш до серця У хвилю розпуки і болю: Не бійся, дитино, минеться, Я мо́люся поряд з тобою... (25.10.12)
Додав: LesyaGenyk (10.03.2013)
| Автор: © Леся Геник
Розміщено на сторінці : Релігія , Геник Леся
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2079 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА