Я не люблю, я просто граюсь...
Виконую майтерно ролі.
А ти кохаєш і не знаєш
Про те, що я – не твоя доля.
Я не жорстока. Просто мщуся.
І пробачать не вмію, любий,
Я мщу за Наймичку, Катрусю,
За їх кохання – їхню згубу.
Я посміхаюсь, обіймаю,
Вуста цілую, як у п’єсі,
А ти вважаєш, що кохаю.
Без зайвих сварок і агресій.
Та в кульмінації кохання
Тебе покину й не вернуся.
Я знищу мрії і бажання,
Бо не кохаю. Просто мщуся.
Другие материалы по теме
Додав: К@труся (18.02.2008)
| Автор: © Катерина Матвійко
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
Мабуть багато "насолив" той, кому мститесь. Якщо це в уяві, то нічого, але коли насправді - то біда. 
