На все життя
Эдуард Гром
Моя вкраїна - Україна:
Дніпро, калина і поля.
Моя велика Батьківщина,
З тобою я на все життя.
В лиху годину не покину,
Любитиму тебе завжди.
Ти все для мене,Україна,
За це я дякую тобі.
В життя відкрила мені двері,
Побачив вперше я тебе.
Маленькими двома очима,
Зрадів, що ти у мене є.
І з того часу,Україна,
Зі мною в серці ти завжди.
Моя велика Батьківщина,
Цей вірш присвячую тобі.
Никогда мы не будем братьями
ни по родине, ни по матери.
Духа нет у вас быть свободными –
нам не стать с вами даже сводными.
Вы себя окрестили «старшими» -
нам бы младшими, да не вашими.
Вас так много, а, жаль, безликие.
Вы огромные, мы – великие.
А вы жмете… вы всё маетесь,
своей завистью вы подавитесь.
Воля - слово вам незнакомое,
вы все с детства в цепи закованы.
У вас дома «молчанье – золото»,
а у нас жгут коктейли Молотова,
да, у нас в сердце кровь горячая,
что ж вы нам за «родня» незрячая?
... Читати далі
Горят большие города, и пахнет гарью.
И плачет матушка-земля стеклом и сталью.
Среди обетов и обид слывем рабами,
А душам хочется любить не сапогами.
Кому-то время подошло упиться кровью.
Нам остается уповать на Божью волю.
Не больно — страшно, не смогли сломить гордыню,
Сказав : «Мы слабые –нам не быть,
Если истина нас покинет».
Я з болем вивчаю мою Україну,
Що знала віками страждання і лють.
Скажіть, чи подолано буде руїну?
Чи рештки її на шматки роздеруть?!
І нашим нащадкам від нас, неохочих,
Байдужих до давніх славетних подій,
Залишаться привидом темнії очі -
Зіниці спустошені замкових мрій....
