№2
Дядя я тебя боюсь,
Ты на всех наводиш грусть,
В балаклаве ,с автоматом
Ты не нравишся ребятам.
Не хотим тебя мы видеть,
Ведь ты можеш нас обидеть,
Ты забыл,что в тебя
Дети есть и есть родня.
Вспомни ты о них прошу,
Зла я в серце не ношу,
Уходи домой скорей ,
Не пугай ты нас - детей.

Давайте разом пригадаємо,
Для кого ми живемо.
Забудемо учорашні справи,
й до молитви за дітей прийдемо.
Цей світ створив нам Бог,
І він нам дав життя.
Тому сьогодні ми попросимо,
Для діток наших щасливого майбуття.
Молю тебе, о Боже наш,
Не відвертайся від дітей.
Вони не винні в жодних з тих гріхів,
Що їм передаються від батьків.
О наш Всевишній, я прошу,
Дай нашим крихіткам здоров'я.
Дай їм природу чисту,
Дай їм в долонях своїх більше захисту.
Я за дітей молюсь,
Що ще в животиках у мамочок своїх.
Я за народжених боюсь,
І хочу чути вічно їх веселий сміх.
Діти - все, що є у нас,
Забудьте, люди, ви про себе.
і кожен день і повсякчас,
Моліть за них у неба.

           №1
Розцвели ромашки в поле,на лугу,
Но собрать букет я маме не могу.
Не пускают нынче на лужок ребят,
Бетееры(БТРы),танки там везде стоят...

Светит солнышко нам весело в окно,
Но не радует детишек и оно.
Мы давно не ходим  также  в детский сад,
Может ,говорят,попасть туда снаряд...

Я хочу конфеток ,их у меня нет.
Стонет без лекарства дедешка сосед.
Даже попугаям нечего клевать,
Кончились запасы и  негде их взять.

Я не помимаю в чем детей вина,
В мире жили дружно,а теперь война...







 

Невже продали люди все,що мали? 
Невже почали й Бога продавати?
На гроші вашу віру проміняли,
Готові катувати і вбивати.

А як же совість? Що там за межею?
Невде і завсім віри на лишилось?
Що буде там, у вічності з душею?
Повірте, буде те що вам й не снилось.

Горіти ме душа вогнем яскравим,
Пекти ме так, що вже не буде сили.
А Бог уже не зжалиться над вами,
Він тільки дав вам те,що заслужили.

© 2014 Н.Хаммоуда.

історія проста-
він йшов, а ви чекали,
рахуючи птахи чи хвилі,
він йшов з "неволі" визволяти росіян,
щоб повернути їм кафтан,
а вас зробити слугами Росії.
ви ще не сіяли, а він уже посіяв
і підлість, й ворожнечу, й зраду,
купивши напів-острів паспортами,
щоб легше повернути їх Росії-мамі,
бо вам свобода - зась!
задобрі та зачесні,
а князь Московії - кудєснік-
уміє сіяти роздор, плекати зраду,
слати вбивць, творить "республіки-міста",
підписуючи незаконного листа
про територій круговиди...
як соромно! і як огидно!
Іван Петришин, ПАШІ