У місті Дубно на Рівненщині російську літературу збирають на макулатуру, а на вторговані гроші планують закупити необхідні речі для Збройних сил України. Крім книг, волонтери приймають ПЕТ-пляшки, скло та папір.

Дубенчанин Віктор Сафоник привіз книги у волонтерський центр.

"Не хочу чути руського слова. Навіть Єсєніна і Пушкіна", — заявляє чоловік. ... Читати далі

Журналісти та оператори грузинської телекомпанії «Руставі 2» упродовж трьох місяців працювали в найгарячіших точках в Україні. Вони хронологічно висвітлювали в новинах події війни і збирали матеріали для документального фільму, який згодом отримав назву «Перші 100 днів війни в Україні». ... Читати далі

Знайти пам’ятник Леніну в Україні у 2022 році – завдання майже неможливе. Їх почали активно зносити на знак європейського вибору і відриву від радянського (та російського) минулого після Євромайдану. Відтак почалася поступова та обережна дерусифікація, зосереджена переважно на забороні в’їзду певних російських акторів чи співаків в Україну і блокуванні російських соцмереж та сайтів.

З початком повномасштабного вторгнення Росії темпи пришвидшилися: ... Читати далі

З бібліотек Прилук почали вилучати російську літературу. Не всю, а лише тих авторів, які у своїх творах пропагують російську ідеологію або ж відкрито підтримали військову агресію проти України. Як проходить процес дерусифікації книгозбірень та як до цього ставляться читачі — далі.  ... Читати далі

Черкащанка Анастасія Мікрюкова за фахом лікарка. Найчастіше до книгарні приходить по наукові або художні видання: по казки для доні, а для себе – медичну літературу.

Пропоную глянути по той бік лінії мистецького фронту. З початком широкомасштабного вторгнення прокотилася хвиля вимог притягнути до відповідальності за війну і російське мистецтво, зокрема кіно. Не всюди цей заклик сприйняли з розумінням. Тим більше варто нагадувати, знову і знову, своїм і чужим, що саме пропагувало російське кіно. Бо війна в інформаційному і мистецькому полі почалася куди раніше. І український кінопростір, а тим більше український глядач, далеко не одразу зміг належним чином на неї зреагувати. ... Читати далі

Ця стаття про духовну присутність Тараса Шевченка в творчості Дмитра Павличка була написана на початку цього року, проте не став міняти чи дописувати в ній жодного слова, поготів, що відображена в ній ще до російського вторгнення в Україну позиція національного і світового класика лише підтверджує його викривально-пророче ставлення до Московщини та москалів.
 

«Віку двадцять першого предтечо, я до тебе одного молюсь»

У двадцять сім років Дмитро Павличко написав вірш «Поет не вмирає» (1956), яким і визначив осердя екзистенційного протистояння Шевченка з його та України ворогами: ... Читати далі