Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Нд, 16.11.2025, 01:11

Меню сайту

	НОВИНИ
	ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	ФОРУМ
	ФОТОАЛЬБОМ
	ВІДЕОАЛЬБОМ

	АКТИВНІСТЬ
	ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ
	Про сайт і правила сайту

\|\| - моб. версія
Анумо знову віршувать! 05-07 Новини на Баштанка.НЕТ

На сайті всього: 4

Гостей: 3

Користувачів: 1

klavysjka

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Бажаєте мати сторінку творів? [18]

Якщо бажаєте мати на сайті власну сторінку творів...

Православна віра [616]

Твори за тематикою [27197]

аудіовірші, проза, пісня, збірки, верлібр, друзям, сім'я та ін...

Пора року [1184]

Поети Волині [1100]

Поети Вінниччини [256]

Поети Дніпропетровщини [203]

Поети Донеччини [132]

Поети Житомирщини [325]

Поети Закарпаття [380]

Поети Запоріжжя [114]

Поети Івано-Франківщини [723]

Поети Київщини [2557]

Поети Кіровоградщини [439]

Поети Криму [3]

Поети Луганщини [114]

Поети Львівщини [1515]

Поети Миколаївщини [297]

Поети Одещини [60]

Поети Полтавщини [335]

Поети Рівненщини [247]

Поети Сумщини [191]

Поети Тернопільщини [987]

Поети Харківщини [56]

Поети Херсонщини [4]

Поети Хмельниччини [707]

Поети Черкащини [271]

Поети Чернівецької обл. [274]

Поети Чернігівщини [139]

Поети Греції [2]

Поети Іспанії [11]

Поети Італії [186]

Поети Естонії [10]

Поети Канади [143]

Поети Польщі [979]

Поети Португалії [58]

Поети Росії [4]

Поети Румунії [75]

Поети США [371]

Поети Тунісу [39]

Поети Франції [7]

Терра-ПОЕЗІЯ [126]

Друкуються твори поетів, які не надіслали автору сайту біографічну довідку і зв'язок з ними втратився. Також можуть міститись твори, авторство яких не визначено.Якщо хтось знає біографію цих поетів або як з ними зв'язатись - пишіть у коментарях.

VІІ КОНКУРС ВІРШІВ! [297]

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
				Бажаєте мати сторінку творів?

ЗІЗНАННЯ КРІЗЬ РОКИ

ЗІЗНАННЯ КРІЗЬ РОКИ
( Вірш не є автобіографічним!)

Сказати правду не могла,
Але й брехати не хотіла,
Із цим в душі весь час жила́,
Й душа від цьо́го все боліла.

Текли потоками роки́,
Життя, як море, бушувало,
Були́ усякими стежки́,
І щось сюрпризи підкидало.

Було́ багато намагань,
Щоб душу вилити зболілу,
Та додавалось все вагань,
Й мовчати серце все воліло.

Але думки́, неначе рій,
Ще й павутиною снували,
Здіймались все, як буревій,
Й моменту слушного чекали.

Та мить уже, мабуть, прийшла,
Усе наважилась сказати,
Сказати те, із чим жила́,
Аби колись не шкодувати.

Не буду більше я мовчать,
Не стану більше я вагатись,
Прийшла та мить, щоб розказать,
Прийшла та мить, аби зізнатись.

Зізнатись в то́му, що було́,
І що в собі́ роки́ тримала,
Лягло вже срібло на чоло…
І чим себе все докоряла.

Давно ми вже не молоді,
І діти вже повиростали,
Та є слова́ ті золоті,
Які колись закарбували.

Вони у пам’яті живуть
Й щораз дають про себе знати,
Буває – душу в шмаття рвуть,
І не змогла я їх приспати...

Колись почула ту з розмов,
Де я, мовляв, тобі не пара,
І де селючку ти знайшов,
Яка тебе охомутала.

Але ж з селючкою ти жив,
Душа в якої, як світлиця,
І бруд в свою́ ж криницю лив,
Й води дово́дилось напиться.

Я дійсно – панна не міська,
І не рівня́ тобі по статках…
Ріка життя мого́ сільська,
Та на душі не з брудом латка.

До цьо́го ще багато що,
І все це пам’ять карбувала,
Та й не забулося ніщо,
Й нічи́м його не постирала.

Та я мовчала всі роки́,
Вдавала, буцімто не знаю…
Писати мож про все книжки…
І це, мов сповідь, виливаю.

Бо вже не хочу цей тягар
В душі носити, мов каміння,
Нехай розвіється той жар,
Що палить душу все без тління.

Я не шукаю десь вини,
Не хочу більше сліз і муки,
Нехай зітру́ться давні сни
І не беруть мене за ру́ки.

Бо кожен має свій секрет,
І кожен має сво́ю втрату,
Та в слові – світло без тенет,
Й життя створило вже сонату.

Вже стало легше на душі,
Неначе вітер біль розвіяв,
З душі пропали спориші,
І все, що в душу ти посіяв.

Мовчання – більше не тюрма,
А слово – ключ до світла й волі,
І хай минуле все трима –
За все, що є, я вдячна долі.

Бо ж кожна правда, як вода,
Що змиє тінь і дасть прозріння,
А в тиші – но́ва висота,
Й зосталось чистим ще й сумління.

Тому почуй мої́ слова,
Що довго в серці я ховала,
Вони, як істина жива,
Яка душі вже волю дала.

14.11.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1051500

Додав: klavysjka (Вчора) | Автор: © Королева Гір Клавдія Дмитрів

Розміщено на сторінці: Життя..., Бажаєте мати сторінку творів?, Королева Гір - Клавдія Дмитрів

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 5 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 0

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі