НЕ ЗІ ЗЛА
Повір,прошу, я не зі зла!
Сам Бог мені суддею.
Чи в тому є моя вина,
Що власною душею
Я керувать не вмію,
Лиш слухаюсь чуттів?
Друже, серце мені мліє
Й наче крається напів,
Коли бачу, що страждаєш.
Вина моя не в тому,
Що не любила, (ти знаєш:
Я кохала), а в тому,
Що будь щасливою не вміла.
Зів ’ яла, мов квіточка зів ’ яла...
А так хотілось розцвісти,
Набратись пахощів весни,
Ввібрати в себе росу-воду
І жити, радувать природу...
А що тепер? Тепер добра,
Лише добра тобі бажаю.
І ще раз скажу: не зі зла!
Повір мені, благаю!
Другие материалы по теме
Додав: Stratovych (17.01.2008)
| Автор: © Оля Стратович
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
