Чт, 21.11.2024, 22:12
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи потрібна зміна часу на годину вперед/назад?
Всего ответов: 438

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Філософам
 

ВТРАЧЕНА ГАРМОНІЯ

Пєса

 

У ролях:

Я ;

Гармонія—богиня ідеальної рівноваги; донька Афродіти,сестра Деймоса і Фобоса;

Деймос – бог жаху;

Фобос – бог страху.

 

Я:

„Дурна Гармоніє, не треба мене вчити,

Іди собі та не мороч усім голів!

Я доросла...Я можу бачити копита 

У янголи переодягнених чортів!”

 

ГАРМОНІЯ:

„Та ради олімпійських всіх богів,

„Ти доросла ?”. Будь ласка, на, смакуй!

Деймосе, бажання „бачити чортів”!

Тобі це - ближче, бери та демонструй!

А я - пішла, мені тут нічого робити.

Оцю я вже туманити не зможу.

Господарюй...А їй, щоб легше пережити

(Так просто покидать якось не гоже),

Я залишу  чарівного напою,

На, візьми його з собою.

Далі знаєш, що робити...

Жаль якось її, було цілком приистойно

Жити в неї. І взагалі...

Ех, ну що тут говорити.

Так воно завжди буває:

Спочатку люблять, довіряють,

А тоді: „дурна Гармоніє...”—

Нахабно виганяють!..

О, Фобосе, і ти вже тут?

Чудово, вся сімя у  зборі!

Фобосе, ти  вже , напевно, чув, мене женуть?

Ображена, у непросвітнім горі

Я покидаю вас і вирушаю в путь!”

 

ДЕЙМОС:

„ Давно пора, затрималась, сестричко,

Мені ти дуже дорога,

Та йди, бо уникнуть суперечок

З нами ти ніколи не могла.

З тобою скоро я побачуся охоче,

Коли на всі потворства світу

Якась людина знов відкриє очі...

Бувай, та привітай від мене Афродіту!”

 

ФОБОС:

„Мікстурку цю у тебе ми візьмем,

Бо людям вона конче необхідна,

Як страх з душі гармонію мете,

Вони стають на всякі ліки згідні.”

 

Я:

Лихі брати мене під руки взяли

І ми піднялися над білим світом,

( Щоправда, „білим”

Вони його не звали).

Чомусь перехотілося летіти...

 

Дивилась зверху:

По землі,

Спустивши голови на груди,

Немов німі, ходили люди

Із поглядом колючим, 

У кожного— своя біда болюча,

На спині – хрест важкий, гнітючий,

У серці -  камінь від гріхів.

Он тут - степи, запльовані нуклідом,

Там - немовлятко, хворе снідом,

Ось матері нема чим малюків

Нагодувати. Зарплату

Беруть за працю шахтарі,

Незнаючи, чи матері

Їх завтра знов побачать.

І неутішно плачуть, плачуть

Покривджені, потомлені, слабкі.

„Пан-отець” парафіян благословляє,

А іншою рукою все шукає,

Де би це загарбать грошенят.

Он, бачу, свято в пари молодят.

Із вигляду –  до заздрості  щасливі,

А на душі –„як голий  у кропиві”:

У молодого – дружка на умі,

А наречена бачить уві сні

„Коханого” майно. Друг другові

„Сердечно” руку потискає,

А десь за спиною тримає

Ніж, нагострений давно.

В притулку сироти ридають.

Там - гвалтують, тут – вбивають.

Міста - лиш сморід та грязюка,

Із труб іде отруйний дим.

А по асфальті, мов гадюки,

Повзуть коробки з-під машин.

А між домів в пилюці й димі

Снують коробки з-під людей...

 

„Достатньо! Будьте милостиві!

О світ розтоптаних ідей,

О світ понівечиних мрій! ”

 

ДЕЙМОС:

 „Фобосе, давай напій!

Та перед тим...дозвольте процитую:

„Я доросла. Я можу...”

 

Я:

„Не треба! Знаю, чую!”

 

ФОБОС:

„Схоже, їй достатньо.

Випийте цього краплину,–

Я Вас відпущу . Хвилину...

Так, готово.

Деймосе, ця гуща

Справді має дивну силу,

Дивись, одразу підкосило:

Заснула сном дитяти.

То що, збираймося до хати?

 

ДЕЙМОС:

„Збираймося. До речі, на Олімпі свято

(Іменини Афродіти)

Наших назбирається багато.

           

ФОБОС:

А з цією,що робити?

 

ДЕЙМОС:

„Не переймайся, брате.

Прокинеться — і буде всім казати,

Що добрих людей більше, ніж поганих,

Що час лікує рани та інше.

Сестричка наша не втрача контролю,

Після всього, що ми з тобою

Показуєм із гіркоти життя.

Бо, братику,  з цією гіркотою

Не можу жити навіть я!


Додав: Stratovych (24.01.2008) | Автор: © Оля Стратович
 
Розміщено на сторінці: Поезія Стратович Ольги, Філософам

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3298 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
avatar
1 al3x_r0y • 17:53, 24.01.2008 [Лінк на твір]
Оригінальна п'єса, з філософським змістом... Мені приємно, що наша дискусія стала причиною її написання. Дякую. 5
avatar
2 Stratovych • 17:58, 24.01.2008 [Лінк на твір]
Саме так-наша дискусія!Дякую,Глібе.
avatar
3 NeoNick • 23:43, 24.01.2008 [Лінк на твір]
................................................................................. .....................................................
... і більше нічого сказати...
avatar
4 Stratovych • 19:25, 25.01.2008 [Лінк на твір]
Микола,я щось не дуже зрозуміла твій коментар smile
avatar
5 shetamara • 14:46, 27.01.2008 [Лінк на твір]
Вам, Олю, мабуть подобається міфологія. Огигінальна ідея.
А останні слова Деймоса - наче висновок цього твору.
avatar
6 virchi • 22:45, 28.01.2008 [Лінк на твір]
Олю, я спеціально не друкував тут свого коментаря, тому що не хочу щось казати там, де не добре розбираюсь. Ця тема для мене далека, тож зважаючи на це дозвольте мені тут не казати жодних інших коментарів. sad
avatar
7 Stratovych • 22:57, 28.01.2008 [Лінк на твір]
А я намагалася затіяти дискусію на тему твору.Ну,значить,нікому це не цікаво.Жаль!Василю,а на чому саме Ви не розумієтеся?Спробуйте відкинути оболонку п'єси і сказати що-небудь про саму ідею.
avatar
8 virchi • 23:07, 28.01.2008 [Лінк на твір]
Олю, тоді скажу конкретніше. З релігійних міркувань добре не вчитуюсь і не аналізую. Боги, божки, наявність різних сил...
Тут Вам бачу допоміг Гліб, можливо запитайте ще раз у Миколи, а краще через Приват, бо бачу він Вам не відповів.

А щодо ідеї написати п*єсу та розмістити у нас - то чудово!

avatar
9 Life-Proza • 08:53, 30.01.2008 [Лінк на твір]
Мені також не зрозумілий коментар пана Миколи..........................а я скажу що в цьому щось всештаки є
avatar
10 lyubyk • 17:29, 11.04.2008 [Лінк на твір]
i мeнi таз здається,щo всe ж таки щoсь є...Moжливo,як би ця рoзпoвiдь була пoдана вустами кoзакiв,абo чoгoсь"для України властивoгo",тoдi б вoна сприйнялася кращe..A так,нашi "нацioналiсти" "нe oдoбрили".Пoпрoбуйтe написати щoсь в "нарoднoму варiантi "
avatar
11 lyubyk • 17:29, 11.04.2008 [Лінк на твір]
Ставлю "вiдмiннo" за "нeтрадицiйнiсть"
avatar
12 Stratovych • 10:38, 12.04.2008 [Лінк на твір]
Писати "в народному варіанті"? В принципі, я це також люблю, але сковувати себе подібними рамками не буду. Скажу по-секрету: "Втрачена гармонія"-мій улюблений твір.Він вийшов саме таким, яким я планувала.І якщо він зараз "не сприймається" читачами сайту, то я впевнена знайде поціновувачів в майбутньому.
avatar
13 lyubyk • 16:30, 20.04.2008 [Лінк на твір]
я тeж так вважаю!!!
avatar
0
14 spydut • 11:45, 30.07.2021 [Лінк на твір]
Усі ми граємо якусь на світі роль .


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz