|
|
В розділі матеріялів: 114
Показано матеріялів: 61-80 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 » |
|
Хоробро харчиш, вигинаючи "гордо" хребет...
|
|
Ох, часе, даруєш так мало див ти нам!...
|
|
Куди тебе зманило проти ночі?...
|
|
Чаїне безмежжя... Чиї нині простори є?..
|
|
Загубившись незворотньо у стражданні і печалі...
|
Я - чоловік, мені 47 років. Десь після 30-ти років став помічати, що заміжні ровесниці-жінки страждають через зникнення любові... Тоді й народився у мене вірш "Жінка бальзаківського віку".
За освітою я юрист, психолог та викладач. Працюю у сфері сімейного права. Майже щодня стикаюсь з людськими драмами..
Уривок з вірша:
Це ще не скоро - жіноча осінь,
Ще пишне літо голубить зір.
А серце - плаче, любові просить:
Де ж мій ласкавий і ніжний звір?!
|
|
завмерла ніч у тебе під ногами
|
|
Здавалося, усе усталене і вічне:
всі істини «давно спресовано в брикет»…
Коли ж погас туман, і світ сяйнув у вічі,
ти раптом зрозумів: «Усе таке крихке!»
Розгублено стоїш, без прав душі відвести.
У чім твоя вина – ти ж все віддав сповна?
Та чуєш, як гуде смарагдовий цей бескид,
і як бринить основ дзеркальна площина,
виштовхуючи суть рубіново-криваву
нуртуючих в огні жертовному глибин.
Тобі іще іти у ці грімкі заграви…
Тобі резонувать на цей вселенський дзвін!
Природі (на чутті!) відмовиш у всесиллі.
Піднімешся навпрост, чигаючи з-за хмар –
як можеться орлам тримать ударну хвилю.
І ще відповіси ударом на удар!
І дивом воздаси ще Космосу за диво!
Тобі пора у путь. Покайся і виходь.
Ти – становий титан, герой, трибун – Людина –
єдине, що створив єдиного Господь
на п’ятий день буття, уже коли смеркалось,
набувши перед тим уміння і знання.
Борися і твори! Пробачиться зухвалість,
і сумніви, й страхи, й натхнення навмання.
|
|
Усе тут накипалося спокону до повного єднання і злиття...
|
|
Так геніально мислять лише діти...
|
|
Так буває нечасто нині –
пензлі зблискують мов на клич!
На перстах полічить в Україні
носіїв українських облич...
|
|
Од тебе знов пустилась навтьоки велична слава...
|
|
Вона - протборність, кокетна цнотливість...
|
|
Може, ще і не всі відзвучали литаври?..
|
|
пес біля ніг, зітхнувши, ляже долі...
|
|
Навіяне живописом Івана Марчука
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
