В розділі матеріялів: 1153 1101-1120
Сторінки: « 1 2 ... 54 55 56 57 58 »
З усіх сторін пливе історія
Ріками правд півправд брехні
Вона спішить по мимо горя
Де зупиняються вогні
Бігти не там
Де треба вам
Скажіть по яке лихо
Подихом слів
Звучить той спів
Попробуйте з ним грати
Краса чудова- Осінь золота,
Яка нагадує величну Діву,
Так нереально тихо ти прийшла,
І вкрала літо сонячне й щасливе!
Вдягла у золото і квіти, і траву,
А небо, хоч і трохи,посіріло,
Ти прохолодою та краплями дощу,
Про себе заявила так уміло!
Володарка, Цариця на землі,
В полон життя завзято захопила,
Квітучі трави, сонце та луги,
Куди поділось все, не зрозуміло!
Та не радій,бо онде вже зима,
Десь вдалені стоїть, здіймає крила,
І згодом, коли прийде та пора,
Покриє сніг твою красу вродливу!
Як зберегти хоч часточку тепла,
Подовжити чудове, ніжне літо?
То треба, коли й осінь завмира,
На підвіконні виростити квіти!
Перепрошую
За те, що не було слова,
Коли світ хотів почути.
За всі думки кольорові,
Яких не хочу забути.
Де суть не вилитих думок,
Що біля нас кружляють
Й наповнюють душі садок?
Глянь, правди відлітають.
Запис зі старого щоденника
сторінка: Верлібр
Дар`я Приходько
ОПУБЛІКУВАВ:
Emmanuel
Дата: 14.11.2008
Тоді ми стояли
Під небом осіннім
Дощі нам співали
Про сльози родинні
А ми не боялись
Ні завтра ні вчора
Дзюрчать струмки з дахів І вже не чуть птахів. Дощ цілує листя, Краплі лиш тремтять, Журавлі курличуть, В вирій десь летять. На віконці сльози – Дощ лишає їх. Затріщать морози, І всюди буде сніг. Повітря пахне свіжістю трави І всюди, де не глянь, Жовто-багряні кольори. „Бачиш? – Спускається осінь згори”.
Осінній гість до вас спішить
З дарунками на спині.
Він тої ночі вже не спить.
До вас зайде ще нині.
"ТОП++ -
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
